Автори /
Оксана Сергієнко (1988)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Забувається все, тільки місто про все пам'ятає...
•
Нас люб'язно сховають у череві ночі провулки...
•
Від'їзд друга
•
Вечірній етюд
•
Сх1д
•
Зіграєш мені?
•
Осінь
•
До першого дня весни
•
Той, що мандрує над Прірвою
•
Твій шлях
•
Замовчи і дивись...
•
Не стерпіти...
•
Чернь
•
"Млинцевий місяць"
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Забувається все, тільки місто про все пам'ятає.
Забуває людина людей і події, слова.
Забуває людина людей і події, слова.
Нас люб'язно сховають у череві ночі провулки.
Подарують солодку ілюзію усамітнення.
Подарують солодку ілюзію усамітнення.
Відкидає тіні сонне місто
В світлі лампооких ліхтарів.
В світлі лампооких ліхтарів.
Вечір опускає тиху млу,
Сутінки розмішує в палітрі,
Сутінки розмішує в палітрі,
Бентежно дриґотять долоні,
Судомно тиснуть рукоять.
Судомно тиснуть рукоять.
Коли поза хмарами згарище дня
У млі надвечірній потоне,
У млі надвечірній потоне,
Тихо змахує віями ліс,
Густо схлипує скрипом холодним,
Густо схлипує скрипом холодним,
Змахнув сльозу зі стріхи вітер,
У ринву сніжний сум зібрав
У ринву сніжний сум зібрав
Ти той, що мандрує над Прірвою,
З чарівною срібною флейтою,
З чарівною срібною флейтою,
Куди твій шлях, порожній і самотній
Тебе веде крізь пил міських доріг?
Тебе веде крізь пил міських доріг?
Замовчи і дивись, як за вікнами мріє світанок,
Як танцює на стінах од вітру фіранкова тінь,
Як танцює на стінах од вітру фіранкова тінь,
Не стерпіти байдужість холодну,
Не сховати образу за спину,
Не сховати образу за спину,
Коли юрба почне топити
У морі жовчі погляд щирий,
У морі жовчі погляд щирий,
Місяць млинцевий милується млосними
Мріями мокрих малинових маків.
Мріями мокрих малинових маків.