- Іван Зубар - - Поетичні майстерні

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-24 16:36:30 ],
на сторінці поезії "Я тікав від людей..." Руденко Микола

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-24 17:25:36 ],
на сторінці поезії "Листи..." Тіт Юра

:))
Ваша щирість зворушує.
Сковорода сказав: Якщо хочеш, щоб тебе любили, полюби спочатку сам.

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-24 17:29:19 ],
на сторінці поезії "Пробач..." Тіт Юра

Дозвольте допомогти: кІно, лід не таяв, а танув, чорно-біла, як і всі відтінки кольорів, пишеться через дефіс.
З пошаною Іван.

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 17:38:00 ],
на сторінці поезії "Спогад" Зубар Іван

Дякую. шановна Зоряно.

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 17:39:32 ],
на сторінці поезії "Верба б’є..." Ель Зоряна

Ви не могли б, шановна Зоряно, пояснити образ чижика-пижика, який весь мак посіє?
Не гнівайтеся, але з першого прочитання не порозумів.

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 17:41:25 ],
на сторінці поезії "*****" Брилинська Ярина

Настроєво, шановна Ярино. Світлий сум.
Може, переглянете передостанню строфу?

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 17:42:37 ],
на сторінці твору "Надсянський говір" Шагало Мирон

Цікаво, без сумніву.
Річище літературної мови живиться потічками діалектів.

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 17:43:48 ],
на сторінці поезії "* * *" Думанський Василь

Надзвичайні твори. Велика сила таланту.

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 17:49:26 ],
на сторінці поезії "КАРПАТСЬКА СІЧ" Кузан Василь

Деякі образи суперечливі, на мою думку, невмотивовані. Напр., ось цей:
"Криком серця мовчить сурма,
Що ніхто її не зборов" ???
А для чого сурму бороти?

або ж:
"Ні, на чудо нема вже сил
У казкових усіх істот" – казкові істоти чинили чудо де? Невже при Крутах? А тепер не мають сил?
Ну, і так далі...
З пошаною Іван

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 18:48:16 ],
на сторінці поезії "Верба б’є..." Ель Зоряна

Дуже цікаво. Наша, прикарпатська? Чи не могли б Ви навести кілька рядочків?

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 18:51:02 ],
на сторінці поезії "Утрачена весна" Зубар Іван

Шановний Богдане, дякую Вам. Щиро :)

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 18:52:56 ],
на сторінці поезії "Утрачена весна" Зубар Іван

Шановна Патаро, Ваша благородна душа випромінює стільки позитиву, що й весна пришвидшує свій прихід :))
Гарно Вам дякую. Все повинно бути добре – дай Вам, Боже...

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 18:53:32 ],
на сторінці поезії "Утрачена весна" Зубар Іван

Шановна Кіті, гарно дякую, мені приємна Ваша увага до цього твору.

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 18:55:18 ],
на сторінці поезії "Утрачена весна" Зубар Іван

Шановна Тетяно, у долі на все є підстави, мудро Ви зауважили. Але здебільшого долю ми вибираємо, а не вона нас :)
Дякую Вам, щиро

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 18:56:36 ],
на сторінці поезії "На вербну (лозову) неділю" Лозова Оксана

Пані Оксано, дякую Вам.
З пошаною Іван

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-03-28 19:05:34 ],
на сторінці поезії "Сніг і весна." Роса Тетяна

Гарно. Це, мабуть, і є ота загадкова жіноча логіка :)

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-04-04 21:34:02 ],
на сторінці поезії "Спогад" Зубар Іван

Егеж, шановний Богдане, інколи хочеться і чарів, але ж...
Вдячний за добрі слова.

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-04-04 21:36:18 ],
на сторінці поезії "Спогад" Зубар Іван

Соломійко, як багато іноді важить одне словечко в житті людини – Ваше "пречудово" грітиме моє серце вічно :)
Щиро дякую і бажаю пречудових радощів у всьому.

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-04-04 21:38:07 ],
на сторінці поезії "Спогад" Зубар Іван

Шановна Оксано, цей вірш народився завдяки Вашій сторінці – Ви наче добра фея надихнули...
Спасибі Вам.

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-04-04 22:15:45 ],
на сторінці поезії "Спогад" Зубар Іван

Шановний пане Ярославе, дякую за увагу до моїх скромних творінь, за поради. Ви не пошкодували часу на такий розгорнутий коментар – це приємно, як і будь-якому автору.
Справді, слід би пояснити слово "шутка", не подумав, бо поспішав опублікувати – я дуже рідко маю нагоду бути на сайті. Отже, "шутка" – зовсім не закарпатська різка; це просто вербова гілка із котиками, яку несуть святити, а потім, згідно з прадавнім звичаєм, "б’ють" нею рідних, гадаю, Ви цей звичай знаєте, отож не варто було так уїдливо з нього насміхатися – не все на цьому світі надається до цинізму, правда? У всякому разі, хотілося б вірити...
Де Ви побачили слово "здається", після якого мала би бути крапка – може, десь у коментарі якомусь, бо в цьому вірші його нема наче.
Ідемо далі: наголос – очевидно, маєте правду, на мій сором, я ніколи не чув, аби говорили "гОїв" у недоконаному часі, але ж Ви як столична людина, більше обізнані з літературною мовою; таки доведеться це вважати діалектизмом, але не закарпатським, бо я мешканець карпатського сільця на вододілі, на перевалі, між Закарпаттям і Прикарпаттям, офіційно воно належить до Львівщини :)) Якщо чесно, у нас це слово вимовляють "гойИв" , ось такі справи.
А тепер, у це світле свято,
хотів би Вам з Вашого дозволу нагадати всім відоме: не забувайте, що гідність людини не допускає підлості, навіть дрібної – бо це може перед іншими застувати Ваші кращі якості.
Що стосується Вашої поради про кінцівку мого твору, то... Прикро таке читати. Я можу лиш одне сказати: не я Вам суддя...
Гарних Вам свят.

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?