Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Олександр Григоренко
(1964)
Автор
Вірші (225)
Інша поезія (198)
Поеми (6)
Аналітика (0)
Проза (56)
Рецензії (0)
Публіцистика (36)
Коментарі
Інтерв’ю
За датою надходження
за темою
Отримані вами коментарі
|
Залишені коментарі
|
Інші коментарі
Коментатор
Наталя Чепурко
, [ 2012-09-29 09:26:13 ],
на сторінці твору "
***
"
Григоренко Олександр
Любов постукала у двері...
ТУК-ТУК! ТУК-ТУК! ТУК-ТУК!
А серце ти не відчинив,
Бо так боявся закохатись,
Бо ти ідеєю волів
Над цілим світом потішатись!
І так зробилась порожнина
Всередині твойого тіла:
Душа кохатися хотіла-
Та на журбу була приречена.
Та небезпечна хвора рана
У соціальних мутних сітях
Шукала донорів до ранку,
Щоб загасить своє свербіття.
Але душа не вдовольнялась
Бо то дешеве спілкування!
Отак...уникнувши зізнання
Душа самотньою лишалась...
Присвячується Адоніну-Григоренко Олександру.
Вгору
Коментатор
Наталя Чепурко
, [ 2012-09-29 09:27:29 ],
на сторінці твору "
***
"
Григоренко Олександр
Любов постукала у двері...
ТУК-ТУК! ТУК-ТУК! ТУК-ТУК!
А серце ти не відчинив,
Бо так боявся закохатись,
Бо ти ідеєю волів
Над цілим світом потішатись!
І так зробилась порожнина
Всередині твойого тіла:
Душа кохатися хотіла-
Та на журбу була приречена.
Та небезпечна хвора рана
У соціальних мутних сітях
Шукала донорів до ранку,
Щоб загасить своє свербіття.
Але душа не вдовольнялась
Бо то дешеве спілкування!
Отак...уникнувши зізнання
Душа самотньою лишалась...
Присвячується Адоніну-Григоренко Олександру.
Вгору
Коментатор
Наталя Чепурко
, [ 2012-10-15 02:11:57 ],
на сторінці поезії "
Счастье
"
Григоренко Олександр
Жила любовь:без хитрости-простая.
Но Бес не спал, не спала его стая!
Душа слаба:и было трудно мне...
Изменой искушенный, как во сне,
В угаре пьяном плотью завладел...
Разрушив прошлое, презрел предел!
И понеслось!!!Все прошлое забыто.
Все брошено той синеглазой "под копыта".
Она ж без памяти в экстазе похотливом
Все, что имела и могла, мне подарила!
Но, Бог ты мой,как то нелепо было!
Слова к словам, а тело ближе к телу-
И жизнь двойная получилась "в тему".
Я много говорил- она не понимала,
Смотрела на меня и лишь тайком вздыхала.
Всегда и никогда слова не стоили гроша:
Она меня любила, но спала ее душа...
Не зарекайся от измен и расставаний,
Не доверяй словам любви и прелести желаний:
Расстались глупо, встретились нелепо...
Шла за тобой "на ощупь", даже слепо.
Душа проснулась-сердца не тревожь!
Остался "камень на душе" и... ложь...
Вгору
1
...
20
21
22
23
24
ТУК-ТУК! ТУК-ТУК! ТУК-ТУК!
А серце ти не відчинив,
Бо так боявся закохатись,
Бо ти ідеєю волів
Над цілим світом потішатись!
І так зробилась порожнина
Всередині твойого тіла:
Душа кохатися хотіла-
Та на журбу була приречена.
Та небезпечна хвора рана
У соціальних мутних сітях
Шукала донорів до ранку,
Щоб загасить своє свербіття.
Але душа не вдовольнялась
Бо то дешеве спілкування!
Отак...уникнувши зізнання
Душа самотньою лишалась...
Присвячується Адоніну-Григоренко Олександру.