Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Мирослава Меленчук (1983)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-09-28 15:54:12 ],
на сторінці поезії     "Я нікуди осінь вже не відпущу"   Меленчук Мирослава

Дякую! З Вами стану розумнішою. ;))) Але "з пісні слів не викинеш"... поки що.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-09-28 15:56:04 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

А хто його мовознавцем назвав? Авторитети, погодьтеся, у кожного можуть бути свої.
Цікава штука мова, її тлумачити теж можна по різному. Я сприймаю правила перш за все.
Коментатор , [ 2007-09-28 15:57:16 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Академічним словником користувалась??? чи так...
Всі знайомі мені філологи знають різницю між цими словами. А Ім'я Антоненка Давидовича тобі щось говорить? Так ось, що пан Борис пише в своїй праці "Як ми говоримо?":
Пóсмішка, пóсміх і ýсмішка, ýсміх, óсміх
На сторінках наших газет, журналів, ба навіть у художніх творах і перекладах часто не розрізняють слів "посмішка" й "усмішка", уважаючи їх за абсолютні синоніми, наприклад: «На обличчях усіх присутніх сяяли радісні посмішки»; «Він глузливо всміхнувся».

Особливо вподобали слово посмішка деякі перекладачі художньої літератури, майже забувши в своїх перекладах слово "усмішка".

Чи таки справді ці слова - абсолютні синоніми, чи між ними є якась значеннєва різниця? Подивімось, як користувались цими словами наша класика й народна мова: «Нехай мати усміхнеться, заплакана мати» (Т. Шевченко); «Я вам з того світа, любі, усміхнуся» (Т. Шевченко); «До смерті не забуду його погляду, його усмішки» (0. Стороженко); «Де той погляд молодецький, де той усміх веселий?» (Марко Вовчок); «Нічого, нічого, ні вітру буйного, ні усміху з неба, нічого не треба» (М. Вороний); «А радість уже осміхається то з одного, то з другого віконця темним червоним вогником» (С. Васильченко); «І очі сміялись, а на губах перебігав осміх» (І. Нечуй-Левицький); «А осміхнулось воно як - аж любо глянути!» (з живих уст).

У цих прикладах слова "усмішка", "усміхатися", "усміх", "осміх", "осміхатися" стоять там, де мовиться, що людині весело, приємно, гарно.

Наведемо тепер приклади з словом "посмішка": «Ходили в поле, жали собі хліб і посміхалися злорадно» (М. Коцюбинський); «Раптом Ляля обернулася до рідних і якось криво, не по-своєму посмiхнулась» (О. Гончар); «Це... посмішка з мене» (Словник Б. Грінченка).

Не важко помітити, що тут слова "посмішка", "посміх", "посміхатися" передають відтінок іронії, сарказму, кепкування чи глузування з когось. У Словнику української мови П. Білецького-Носенка слово "посміх", що є синонімом до слова "посмішка", перекладено тільки словами "насмешка", "шутка". Подібне бачимо й у Словнику мови Т. Шевченка Інституту мовознавства АН УРСР, де слово "посміх" стоїть у тім же значенні. Слова "посмішка" нема в цих двох словниках. Тим часом у Т. Шевченка та в інших письменників є похідні іменники від дієслова "посміхатися": "посмішище" («Бо на посмішище ведуть старого дурня научати». - Т. Шевченко), "посміховисько" («Робила мій дім посміховиськом та метою всяких дотепів». - М. Коцюбинський).

Якщо вже шукати синонімів до слів "посмішка", "посміхатися", то це будуть "насмішка", "насміхатися". Проте слід зазначити, що в словах "насмішка", "насміхатися" мовиться не стільки про глузливий вираз обличчя або очей, скільки про глузливий зміст того, що каже смішко або насмішник: «Із матки старенької насміхається» («Українські пісні» М. Максимовича); «Ой іде багач, ой іде дукач, насміхається - ой за що, за що бідна голота напивається?» (народна пісня); «Не пущу я, дитя моє, в ліски по горішки, бо вже мені надоїли хлоп'ячі насмішки» (народна пісня).

лінк: http://uk.wikibooks.org/wiki/Б._Д._Антоненко-Давидович._Як_ми_говоримо

Дякую за ознайомлення)))
Коментатор Сергій Лисий, [ 2007-09-28 16:01:49 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Мирославо, я бачу, що Ви дуже розумна, впевнена в своїх знаннях (дещо уперта) жінка, у Вас чудові твори. Я не хочу з Вами сперечатися і щось доводити, але іноді варто дослухатися до інших. :-)
Коментатор Сергій Лисий, [ 2007-09-28 16:03:21 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Мирославо, я бачу, що Ви дуже розумна, впевнена в своїх знаннях (дещо уперта) жінка, у Вас чудові твори. Я не хочу з Вами сперечатися і щось доводити, але іноді варто дослухатися до інших. :-)
Коментатор Сергій Лисий, [ 2007-09-28 16:04:45 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Михайло, моє шанування!
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-09-29 20:00:14 ],
на сторінці поезії     "Я нікуди осінь вже не відпущу"   Меленчук Мирослава

Сергію, пробачте мені за наглість, але я не могла заспокоїтися і насмілюся не погодитися з уроками державної мови. Ці зміни правописів і велика кількість словників дозволяють мені теж мати свою думку. Звісно, я не рівняю себе з мовознавцями, але хочу висловити деякі свої думки щодо вислову "ліки від (проти)". Думаю, що ці обидва словосполучення мають право на існування.
"Ліки проти... " - ліки, які призначені для профілактики захворювання, тобто для попередження хвороби.
"Ліки від..." - ліки, які призначення для приймання в процесі самого захворювання, тобто тоді коли хвороба присутня в організмі.
Такі от мої скромні думки. :) А мовознавці цього не врахували.
Коментатор Оксана Яблонська, [ 2007-09-29 20:33:29 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Привіт усім :)
Ти ба, які тут мовознавчі курси! :)

Миросю, вірш, просто, надзвичайний!!!
Такий ніжний, ностальгічно-оптимістичний, за яблука окрема подяка, а, особливо, мені сподобалася друга строфа :)
(здається я переборщила з комами, але я дуже старалася :) )
І ще. У симпатичному товстенькому орфографічному словнику української мови (ред. В.М. Русанівського.-Київ:Довіра, 2006 рік) є слово "стезя". В "Новому тлумачному словнику української мови", том 4, слово "стезя" означає: 1. стежка, 2. життєвий шлях, напрям діяльності, розвитку кого-, чого-небудь.
У 3 томі того ж словникапосмішка - 1. Особливий вираз обличчя (губ, очей), що відбиває глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-, чого-небудь; 2. Усмішка. Причому значення "Усмішка" виділене жирним шрифтом.

Наснаги!
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-09-30 13:24:57 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Дякую, Оксано! Схоже, ти без словника тепер нікуди не виходиш. ;)
Коментатор , [ 2007-10-01 14:43:37 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Отакої! Розбили вщент усі аргументи! Ну добренько, па-па, наснаги! Успіхів... Але краще - "усмішка"!!!
Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-01 19:39:59 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Повертаючись, до теє клятої "стезі" Слово це є церковнословянське. Спочатку воно попало в російську мову. Ще в 30-40 роках ХХ століття його в українській мові як і в словниках українських не було і близько. З'являється це слово в пору сумнозвісного "зближення" російської та української мов, коли з української насильно витиралися питомо українські слова натомість зявлялися різні покручі-кальки російських слів та фразеолоґізмів. Ваші посилання на словник під ред. пана Русанівського, пані Оксано, некоректні лише з одної причини - якраз цей саме пан і був у аванґарді того русифікаторства. Сумно, що такі словники перевидаються в Україні і стають арґументами в наших диспутах. Взагалі то варто все ж читати твори Антоненка Давидовича, Караванського з його чудовим словником синонімів української мови. І в той же час апелювання до русифікаторської літератури не робить нікому честі, особливо авторам, які прагнуть вдосконалюватися.
До речі, ні в словнику Шумлянського, Іваницького, ні в етимолоґічному словнику Фасмера слова "стезя" в українській мові немає. Це стосовно авторитетності джерел.

З повагою до всіх учасників диспуту.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-02 10:31:34 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Спасибі, Святославе, за інформацію.
І не потрібно так брутально виражатися про стезю. Нічого поганого у використанні цього слова в моєму тексті не бачу. Я підсвідомо використала саме це слово у своєму тексті, що, як на мене, додало душевності. Я весь час сповідувала християнство старослов'янською мовою, "Отче Наш" і той не знаю українською, а старослов'янською. І взагалі я не вважаю, що вживання таких слів є гріхом в плані української літератури. І Ви, Святославе, помиляєтеся, говорячи про авторитетність джерел. Не розумію, чому інші хочуть заперечувати діалекти, адже це багатство мови, що пов'язано з історією того чи іншого краю нашої батьківщини. Скільки людей - стільки думок. Не так важливо, коріння слова росте з української чи російської землі, але якщо воно прижилося в іншій мові, то чому потрібно його викорінювати? Невже нецікаво читати автора і знати за його подачею і його мовою, звідки автор, не заглядуючи до його біографії? Головне, аби всі ці слова вживалися згідно правил української мови, адже і на прикладі "стезі" ми можемо відчути, що вживаємо не пом'якшено "є", а твердо "е", як і належить українській. Мене взагалі бунтує, коли мову, якою розмовляють мої знайомі і я називають покручами-кальками російських слів. А як же тоді бути з іменами, що зазвичай іншомовного походження? А інші запозичені слова? Що з ними? Якщо вони прийшли не з російської, то нічого страшного - користуйтеся? То хто все-таки більш авторитетний у визначенні українських слів? Кожен правий і має для цього підгрунтя, чи навіть уподобання кожного мають право на життя. А сперечатися можна до безкінечності.
І мене дуже цікавить, Святославе, чому Ви при написанні буває нехтуєте апострофом? А про літеру "ґ" також чіткого правила у правописі немає, а Ви його використовуєте за власним розсудом, що я не сумніваюся, підкріплено правописом інших років. Авторитет кожен для себе визначає сам?
До речі, натрапила на цікаві словники і не тільки http://www2.maidan.org.ua/news/index.php3?bn=maidan_mova&key=1111857485&action=view
Голова обертом. ;) Хто правий? Або всі, або ніхто. ;) Думаю, кожен нехай для себе обирає. І до всього існує поняття літературної мови.
Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-02 13:36:20 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Мирославо,
трішечки почуття гумору Вам не завадить. Брутальність моя щодо слова "стезя" була абсолютна гумористичною. Я цілком толерую це слово. Моя позиція така: залучай будь-яке слово аби воно було виправдане стилістично, а міняти слово стежка на стезю ("По стезі між дерев") і говорити що це синоніми вважаю неправильним, бо таке слово введено в словники української мови в період її нищення. В цьому власне мій акцент. Я не проти використання діалектизмів, сам охоче ними користуюся. Люблю іншомовні слова, з пошаною ставлюся до російської мови, залюбки нею користуюся при нагоді (дуже люблю імітувати петербуржський акцент).
Апострофи іноді лінуюся ставити, коли пишу швидко, бо потрібно перемикатися на латинську клаву. Літеру "ґ" ставлю виключно за правилами так, як мене навчили мої київські вчителі.
Ця літера ставиться у всіх, за рідкісними винятками, словах іншомовного походження, де в оригіналах слів є g літеру h передає наша літера г. Сподіваюся Ви маєте знати це нехитре правило.

В розумінні чистоти української мови, на мою думку, потрібно опиратися на думки тих фахівців чий авторитет є дуже високим: такими вважаю Антоненка Давидовича, Григорія Кочура,Святослав Караванський,Микола Лукаш, Євген Плужник(до речі, його словник Ділової української мови пережив усі лихоліття і є актуальним до сих пір).

А псевдотлумачні словники (великі та малі) рано чи пізно потрібно буде викинути на смітник...

З подякою за спілкування,
Коментатор Ретро Лю, [ 2007-10-02 16:42:46 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Я думаю Миросе,
Що Славцьо більше переживає за чистоту мови.
Іншомовні слова - це добре. Але Ти ж бачиш до чого
приводить "засмічення". Мені би не хотілось щоби згодом
наша мова перейшла суто на суржик, а потім сказали "да етож
какой-то странний діалєкт - а язика как такаво нєту".
"Пасматрітє все слава пачті что такіє же - нікакой разніци
разве что праізношеніє деревенское!"
Або почалось щось на взірець:
"Запаркуй кару на корнері біля ґарбіча." :)
Французи плекають свою - то ж і ми повинні.
Хто як не "писаки" повинні оберігати і нести в народ
його ж мову, підтримувати цю мовну ватру, осміювати прояви
занечищення і т.д.
Чи не поезія повинна стати для читача джерелом очищення?
Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-02 17:09:59 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Варцю, то ми з тобою колєґи!!!
Я хоч і не з Росії, але як більшість киян був у свій час зрусифікований і тільки завдяки своїй старшій подрузі у 17 літньому віці прилучився до вивчення української мови. Тоді зявилися вчителі, деяких нажаль вже немає з нами.

Мирославо,
я не ретроград і не хочу щоб мова стояла на місці. Але рухаючись вперед, треба не забувати озиратися назад і вичищати мову від не властивих їй нашарувань. Я наприклад дуже тішуся гарними неолоґізмами або діалектизмами.

А від творі Зеня Збитого я, взагалі, в захваті!!!
;-)
Юрцю,
дякую за розуміння і дружню підтримку!!!
;-)))
Коментатор Оксана Яблонська, [ 2007-10-02 17:14:30 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Привіт усім.
Мені дуже прикро, пане Святославе, що зацитований мною словник, написаний русифікатором Русанівським, - чесно, я не знала цього.
Вже вкотре мої втручання є марними, бо використовую не ту літературу чи не те джерело.
Осінь...
Коментатор Варвара Черезова, [ 2007-10-02 17:23:55 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Оксанцю, не кажіть такого! Ви шукали і то ж чудово! А як відомо - хто шукає, той знайде;-)
Коментатор Варвара Черезова, [ 2007-10-02 17:29:38 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Так, Славцю, розумію тебе. Тепер, смію сподіватись, що українською володію так само вільно як і українською, але ж як цікаво збагачувати лексикон за рахунок українських слів, а не іншомовних, наприклад страшенно ріже вухо коли працівники мас-медіа, або політики використовують такі слова як меседж і ще щось таке, таке згодиться лише для сленгу. Уявіть яким було моє здивування, коли я почула з уст одного політика таку фразу: "Не егзажіріюйте" - себто не перебільшуйте. Жах! Для тих, хто хоч трохи петрає англ. то дрібниці. Але наприклад моя бабусь не зрозуміла того!
Коментатор Варвара Черезова, [ 2007-10-02 17:30:29 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Тобто так само як російською;-)
Коментатор Святослав Синявський, [ 2007-10-02 17:36:02 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Пані Оксано,
є два імені в Україні якими слід лякати дітей академік Білодід і проф. Русанівський (один літературознавець, інший мовознавець) є ще академік-археолог Петро Толочко, дуже любить просторікувати про "культуру української мови" на минулих 2006 року виборах очолював блок Партія Політики Путіна. Оце Вам стовпи хохлуйської України, не рахуючи дрібніших стовпенят...

Ви, я так розумію, киянка, то попитайте там старших людей, вони Вам розкажуть і про Білодіда і про Русанівського і ще багато чого можна почути в Києві...

Як там осінь в Києві? Вже почалася? Бо метео-сервери кажуть що ні!
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   30