- Мирослава Меленчук - - Поетичні майстерні

Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-10 13:57:50 ],
на сторінці поезії "* * *" Меленчук Мирослава

Вірш випрацьований - цікаве твердження. ;) Потрібно подумати, щоб збагнути. ;)

Коментатор Оксана Яблонська, [ 2007-10-10 17:31:34 ],
на сторінці поезії "* * *" Меленчук Мирослава

Дійсно, вірш випрацюваний і вишліфуваний. Мій улюблений стиль. І наповнення таке, що запитань не маю жодних.

Єдине місце, де трошки шпортаюся, хоч ритм вивірений філігранно !, - це ось у цій строфі:
"Обдурити ми можем себе, але тільки не Бога –
Всі бажання повз нього, якщо ця дорога не в храм."
В цьому рядочку про бажання і храм я, чомусь, запинаюся при прочитанні.
Це - суто моя думка. Можливо, я не так читаю. Читаючи вдруге, вивіривши для себе наголос, я уже не шпортаюся. Але мушу при цьому робити паузу перед словом "якщо", візуально тут просяться три крапки ("...").

А ще цей вірш нагадав мені мій улюблений вірш Івана Франка "Як почуєш вночі край свойого вікна,..." стилем, інтонацією і меланхолійною мелодикою:

"Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!"

Так само сумно, аж до плачу, хоч обидвоє авторів - Іван Франко і Мирося Меленчук - стверджують оптимістичні настрої...

Щиро... О.Я.

Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-11 07:29:00 ],
на сторінці поезії "* * *" Меленчук Мирослава

Оксанко, дякую за увагу!

Щодо незрозумілих тобі рядків, то зміст не такий уже і буквальний. Власне, кожен, певно, розуміє його по своєму. Варто читати всю строфу разом, аби отримати відповідь із цих слів. Обрираючи дорогу в майбутнє, ми часто впевнені, що усе вирішуємо ми самі. Але ж насправді нічого не відбувається без волі Божої. Тому найважливіше бажання (наївно думати, що Бог про нього не знає) без щирої молитви-прохання не втілюється в життя просто так. У кожного буває хоч один момент, коли наша дорога таки приходить в храм для молитви за здоров'я близьких і дорогих нам людей. З храмом у даному тексті асоціюється не тільки місце для молитви, а і сама молитва. Якщо ти, Оксанко, почитаєш "епілог" так званий, то усе стане на свої місця.

Коментатор Оксана Яблонська, [ 2007-10-11 20:18:09 ],
на сторінці поезії "* * *" Меленчук Мирослава

Істинно, Миросю :) Я зрозуміла УВЕСЬ твір, з самісінького початку :) Молитву, храм, Бога я сприймаю, як невіддільне від мене ... Ти розумієш, про ЩО я :)
Моє нерозуміння, чи, власне, здивування викликане запинанням при читанні, от і все. Не у словах чи їхній суті справа, а у самому читанні. Як би то висловитися, у "механіці читання", - о! :)

Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-12 07:20:44 ],
на сторінці поезії "* * *" Меленчук Мирослава

Тоді не знаю, Оксанко. Мені читається легко і без зайвих запинань, окрім потрібних у місцях пунктуаційних знаків. Просто цікаво, з якою інтонацією ти читаєш. Наголиси в цьому рядку на своїх місцях, ритм не збивається... Тебе бентежить кома перед "якщо"? Але там і потрібно зупинитися, аби осягнути висновок.
Словом, якщо вдасться колись зустрітися, то почитаєш мені сама. ;

Коментатор Оксана Яблонська, [ 2007-10-12 11:35:53 ],
на сторінці поезії "* * *" Меленчук Мирослава

Так, при зустрічі обов'яково читатиму ;)

Кома перед "якщо" проситься і виставлена за правилами граматики. Можливо, при прочитанні твого, саме твого, вірша я і осягнула, що пауза при читанні тексту із комою має тривати, скажем, не секунду, а терцію, а мо' - й більше ;)

Коментатор Дмитро Дроздовський, [ 2007-10-14 20:31:30 ],
на сторінці поезії "***" Меленчук Мирослава

Ні, але це неперевершено! Вершинна поезія. Глибока й чуттєво-мудра! Мене вона особисто повернула до життя після денного абсурду! Молодець!

Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-15 16:26:27 ],
на сторінці поезії "***" Меленчук Мирослава

Дякую, Дмитре!

Коментатор Олксі Хтось, [ 2007-12-07 16:46:07 ],
на сторінці поезії "***" Меленчук Мирослава

Вірш яскравий і чарівний. Нема слів. Просто чудово!

Коментатор Варвара Черезова, [ 2007-12-07 19:10:10 ],
на сторінці поезії "***" Меленчук Мирослава

Давно тебе, Миросю, не було! Гарна осіння фота!
З теплом, Варця;)-

Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-12-07 19:26:50 ],
на сторінці поезії "***" Меленчук Мирослава

Дякую за відвідини вам обом! :)
Варцю, хворіла я трішки.

Коментатор Варвара Черезова, [ 2007-12-07 19:29:40 ],
на сторінці поезії "***" Меленчук Мирослава

Бідолашка! Тра себе берегти!))

Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-12-07 19:33:13 ],
на сторінці поезії "***" Меленчук Мирослава

Знаю! Та інколи буває, що від нас мало залежить.

Коментатор Валентин Бендюг, [ 2007-12-09 20:46:09 ],
на сторінці поезії "***" Меленчук Мирослава

Добрий вечір. Здається, ще не бачив стільки коментарів ні під жодною публікацією. Зайшов, щоб пожартувати, а тут стільки всього!.. Трішки навіть почитав. Цікаво. А жарт ось який:
"Стільки років живу, та шкода, не навчилася жити"
схожп фраза звучить так:
"Життя прожив, а окрім знань нічого не нажив. Ото дурень!" Не сприйміть, будь ласка, як пародію. Це самоіронія. Просто прочитав - та й згадалося...

Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-12-11 08:36:11 ],
на сторінці поезії "***" Меленчук Мирослава

Дякую, Валентине, що завітали.
Дійсно, щось схоже в цьому є. Однак моя фраза ще не вирок, як та, що Ви навели.

Коментатор Валентин Бендюг, [ 2007-12-11 08:53:48 ],
на сторінці поезії "***" Меленчук Мирослава

Вам добре, - ви ще молоді! Вітаю землячку-волиняночку. Чи бували ви в Острозі?

Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-12-11 09:50:05 ],
на сторінці поезії "***" Меленчук Мирослава

Так, бувала, але мало. :(

Коментатор Валентин Бендюг, [ 2007-12-11 10:20:05 ],
на сторінці поезії "***" Меленчук Мирослава

Чумацький Шлях
Повернув з Острога на Гощу.
А я у Почаїв
Іду на прощу
З Понори.
Бринять зорі,
Місяць дотлів і почах,
На Нетішин летять метеори,
А я у Почаїв
Іду з Понори, -
Сонце несу на плечах.

Хай це буде вам подарунком.

Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-12-11 15:15:10 ],
на сторінці поезії "***" Меленчук Мирослава

Дякую! :)

Коментатор НаЗаР КуЧеР, [ 2008-01-04 16:49:10 ],
на сторінці поезії "***" Меленчук Мирослава

Славо, як завжди чуттєво. Радію читаючи Вас.

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?