Автори /
Юлька Гриценко (1990)
|
Рубрики
/ Після неба
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
Ти гадала, що ви доживете принаймні до осені
•
післянебо
•
про світ
•
Так часто
•
Не від щастя помру
•
телефонне
•
Одними із
•
Азарт
•
За п'ятнадцять хвилин до літа
Переглянути всі твори з цієї сторінки
І хочеш йди - сюди або туди,
і хочеш стій - нічий, її чи мій,
і хочеш стій - нічий, її чи мій,
Ти гадала, що ви доживете принаймні до осені
у тій квартирі, де неба торкаєшся поглядом,
у тій квартирі, де неба торкаєшся поглядом,
Дівчинко, що ночами ковтає літери,
не пиши про погане, нарешті дощить,
не пиши про погане, нарешті дощить,
У моєму надміру дитячому світі
Ти, дорослий, собі не знаходиш місця,
Ти, дорослий, собі не знаходиш місця,
Так часто людям замало слів:
думки босоніж по битому склі,
думки босоніж по битому склі,
Мить і вічність живуть між хмарами,
і спадають краплинами з даху.
і спадають краплинами з даху.
У потоці незмінно сумних годин
Напрям думки, як завше, один,
Напрям думки, як завше, один,
З лихої чаші чужих гріхів
на тебе небо три краплі вилило.
на тебе небо три краплі вилило.
Розкинь на двох наш перший бій —
маленьку гру, ціною в ліжко.
маленьку гру, ціною в ліжко.
Ти мене не шукай між думок:
я між люду. І сильно змерзла.
я між люду. І сильно змерзла.