ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Одвічне горе України
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
* 46 *
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
Лав Стріт (The Doors)
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
Віче З Янголами -- українська блюзова балада
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Розчинення
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
* 45 *
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Як Юрій Довгорукий намагався Русь захопити
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Вулиця граків
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
На круги
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
* * *
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Віддзеркалення братньої любові
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
Грубо кажучи
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
* 43 *
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито…
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлька Гриценко (1990) / Вірші / Після неба

 Не від щастя помру

комусь важливому

Образ твору Мить і вічність живуть між хмарами,
і спадають краплинами з даху.
Я боюсь жити тут і зараз,
я боюся боятись страху.

Може, втрата себе — не втрата,
може, зустрічі — зовсім не доля?
Я боюся не слова “завтра”,
я боюся “уже ніколи”.

І направду втомилась жити,
і замріяно щастя бачачи
поміж рідними і чужими,
зовсім мало для нього значити.

Я втомилась від себе вільної,
я втомилась безглуздо дихати.
І якби я була трохи сильною,
то пішла би від світу тихо.

Я, мабуть, би не плакала титрами,
не поїла б себе обманами,
що потрібна комусь, як повітря.
Я для всіх вас відкрита рана!

Я втомилась без сенсів за мріями,
і набридло питати дозволу.
Я зламалась. Я більше не вірю.
Неважливо, якою римою,
І плювати на ритм і розміри.

Я на тих, кого люблять, не схожа,
задихаюсь від власної зайвості.
Не тобі я повірила — людям, Боже.
Не від щастя помру. Й не зізнаюся.

Відгороджена часу стінами,
бездоганно ковтаю байдужість.
Тільки дощ під ногами піниться,
відбираючи небо в калюж.

13.06.2012 р.
2.32




Найвища оцінка Наталія Крісман 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Бандрівська 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-13 02:33:28
Переглядів сторінки твору 5951
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.192 / 5.42  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-13 07:26:13 ]
сильно сказано!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-13 08:13:49 ]
"Я на тих, кого люблять, не схожа..." - дивлячись на Ваше фото і читаючи Вашу поезію, юна львів'янко, я б цього не сказав. Життя прекрасне, і Ви у цьому ще не раз переконаєтесь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-13 08:40:35 ]
Ого, яка красуня! (це я про фото автора). А написала такий депресивний, я б навіть сказав, суїцидальний вірш.

Притча.
Цар Соломон мав перстень, на якому було написано: "Все минає". Коли царю було сумно і сутужно, поглянувши на цей напис, він переставав сумувати, коли було дуже добре і він веселився, поглянувши на перстень, переставав аж надто радіти. Але одного разу царя все так дістало, що, і поглянувши на перстень, він не заспокоївся, а, зірвавши його з руки, кинув подалі від себе. Аж дивиться - там і з середини щось написано. Він його підняв і прочитав: "І це мине". І заспокоївся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-13 08:47:16 ]
Юлю, Ви що, хочете, аби всі чоловіки сайту повикручували собі шиї, розглядаючи Ваше фото? ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-06-14 00:39:11 ]
Хребтом похруськати корисно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-14 10:56:34 ]
Ага.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-06-13 08:58:32 ]
Нині Ти відгороджена стінами
І здаєшся поглинута прірвою,
Що з грудей прагне серденько вирвати
І Тебе змусить плакати титрами...
Чом себе почуваєш Ти винною?
Чом боїшся у диво повірити?
Знай, що люди бувають і щирими,
А не тільки бездушними звірами,
Мрій, Веснянко, і будь знову сильною!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-13 09:15:29 ]
Юліє, на всі сто згоден з Валерієм Хмельницьким та іншими Вашими гостями. Усвідомлюю, що написане Вами - не поза. Це Ваше світосприйняття, тонкий нерв, який пульсує у Вашій поезії. Нехай завжди позитивні емоції у Вашому житті беруть верх над болючими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-13 09:42:23 ]
Jule, Vu naspravdi krasynja!!! Meni nadzvuchajno spodobalos "Тільки дощ під ногами піниться,
відбираючи небо в калюж."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-13 09:49:56 ]
Ті кого люблять які вони?..
Щодо цього уже є стандарти?..
Ти від себе думки ці жени,
Бо, повір, про це думать не варто.

Нас Господь посилає у світ,
Щоб раділи ми кожній хвилині.
Просто надто тобі мало літ,
Ти, за суттю, така ще ДИТИНА. ;-))

Кирпатеньке , кому ще радіти життю, як не тобі?.. Слухай дядька Валеру, він паганого не порадить. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-13 11:20:39 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-13 10:53:59 ]
Є така пісня:
...білий світ - без меж.
весь не обійдеш
тільки ти зумій
на вітрилах мрій
в затінку небес
віднайти СЕБЕ
зрозуміти себе...

Завжди читаю Вашу сторінку, Юліє. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-06-13 11:08:32 ]
Юльцю, це криза. Переживши її стають сильнішими. Ой же ш тіпало мене у таких кризах, поки не зрозуміла, що я сама обираю, про що думати!Минеться, сонечко. Не коханням світ тримаеться, а Любов'ю.Ну от де у цьому вірші твоя любов до себе? Лаяла колись мене одна тітка оь такими словами: "І не смій нюні розпускати! Себе любити треба, бо як не будеш себе любити, то і ніхто тебе не любитиме!" Любиш себе - і розумієш, що відчуває інша людина, коли їй погано, бо у тобі є прилад, аби глибину того "погано" виміряти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-06-13 11:24:11 ]
От бісів ноут, я пробіл клацала, а він відправив недописане. Чи я мимо такої здоровенної клавіші клацнула?...Ну та ладно, я ще хотіла сказати, що кохання прийде, обов'язково прийде. Воно ме зможе не прийти до дівчинки, світ котрої сповнений Любов'ю. Ну глянь у дзеркало, яка ти красунечка! Тож носик вгору, і веред, королево, а я буду старою відьмою, що чаклуватиме тобі на кохання.:))