Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Юрій Сидорів (1960 - 2020)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-17 15:04:32 ],
на сторінці твору     "***"  

Як я зрозумів, це не конкурс, а просто тема. Як на мене, то це гарно, якщо не більше. Якщо вона не зникне, бо всьому гарному властиво закінчуватись.
Я вже дізнався про те, про що трішки писав, як і про нове, принаймні, для мене:
- виявляється, можна віршувати і чотиристопним хореєм, а не тільки ямбом;
- а крапками обов'язково повинні закінчуватись друга і четверта пісні першого катрена;
- не всі класики (в т.ч. і укрліту) віршували тріолетами стовідсотково правильно.
Віршувати на ліричну тематику легше за все (це вже моє спостереження), а на в деякій мірі філософську - складніше.
Можна ставити запитання, ніхто не забороняє висувати свої версії. Можна все, а особливо - вірити своїм очам. Вони бачать вірш.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-17 15:58:58 ],
на сторінці твору     "***"  

Це не зовсім легко, бо витоки цієї віршової форми знаходяться у французькій літературі, з якою я "не теє". Хоча за формальними ознаками можна було б створити картину власного мінімально суб'єктивного бачення.
Та ця робота на рівні мистецтвознавця, бо аналітика торкається мистецтва, а не явищ.
Розберусь, дойду до суті, а наскільки це буде солідним? Для себе я цю картину майже змалював.
Цікава віршова форма, якою не віршували навіть загальновідомі класики росліту. Спробую систематизувати свої знання. І написати.
Не вистачає тільки чогось того, що наче є, а наче - і ні. Пензля в руках майстра.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-17 15:59:22 ],
на сторінці твору     "***"  

Лімерики...
До них треба дійти. Ось зараз займаюсь тріолетами, не проти сонетів, бо і вони мені цікаві. Хоча і лімерики не менш цікаві тим, що вони повинні бути абсурдними за змістом або з цікавою вигадкою. А я це полюбляю.
Все можна, аби було бажання. Воно поки що є.
Побачимо. Дякую за Вашу увагу.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-17 16:44:20 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, шановний Віталію. Я вчора тихенко радів Вашим успіхам, бо цікавлюсь. Як ось Ви моїми віршами. Та ми чоловіки і нам притаманна стриманість, а як нащадкам розбійників чи лицарів - і лаконічність. Принаймні, у віршованих творах.
Приємно було почути і Ваше схвальне слово.
Стосовно тріолета. Так, дійсно, я пригадав настрої, вірші і тематику до свят - і після. Та ж сама зима, ті ж самі хуги. А ми пишемо вже про щось наступне. Та і свята вже не такі заплутані, як новорічні - радянські, релігійні та дитячі для усіх вікових груп і категорій населення :)
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-17 22:20:29 ],
на сторінці твору     "***"  

Я вже зрозумів про аналітику. Не минуло семи годин.
Цей параграф находиться на моїй авторській сторінці, і тому в ньому можна розміщувати все, що підпадає під цю категорію.
Дякую за надану можливість бути всебічно почутим :)
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-18 10:19:56 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую за все хороше - увагу та епітет.
З таким, який Ви запропонували, можна створити новий тріолет. І хай він буде Вашим. Я тільки "за". Про́шу.
А мужлан без лірики в душі використовує інші.
Як зараз гарно попри все не зовсім новорічне і далеко як несвяте...
А які настрої володітимуть нами, починаючи з останньої декади січня...
А скільки туєї зими?
ох
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-19 20:34:37 ],
на сторінці твору     "***"  

Привіт, і Вас - також :)
Тільки мені трішки не до свят. Треба серед ночі до аеропорту їхати. Якраз у той час, коли їздять нетверезі водії, наркомани і нічні таксисти. А між ними - я.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-19 20:49:19 ],
на сторінці твору     "***"  

Я збирався завтра бути у інституті фізичної культури. Це ж там?
Мені о другій ночі треба спочатку бути в аеропорту. Потім - години три їздити. Якщо завтра буде, де притулитись, щоб закуняти, то це буде ще однією поважною причиною бути там, де побачимось. Я ж не помилився? Саме і в інституті?
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-19 21:07:07 ],
на сторінці твору     "***"  

Заінтригувала. Спробую бути. Дякую :)
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-20 12:21:45 ],
на сторінці твору     "***"  

Зі святом Вас :)
Дякую. Прислухався.
А зараз спішу на зустріч поетів у реалі. Бо і досі хтось гадає, що я клон чи механічний пристрій сучасного кібернетичного рівня.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-22 09:03:22 ],
на сторінці твору     "***"  

Був я на зустрічі, запізнившись на годину.
Читати не збирався, бо немає чого. Що воно за вірші - ці кілька тріолетів і віршований маніфест про гицеля? Але все попереду.
Читання були цікавими хоча б тим, що я відчув різницю між баченими творами і чутими на власні вуха.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-24 21:02:25 ],
на сторінці твору     "***"  

І Ви.
Я серйозно ставлюсь до поезії у всіх її формах, які опановую у вас на очах, а не можу втриматись від жартів. Гумор у людей різний, а його почуття - неоднакове. Наше наче співпало.
Дякую.

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-24 21:18:51 ],
на сторінці твору     "***"  

Я полюбляю лірику. І її виношую в собі, де вона перепалюється. Від її енергії вмикається реверс. І народжується нова - настільки поетично інтимна, що і вона залишається в мені. А я випускаю пару. Таку, як Ви бачили. До того ж мені багато про що невідомо у цьому аспекті - чим ділитись, а чим - ні. Тим, що смішить, а не дратує нудотністю своїх власних рефлексій, я щиро ділюсь.
Мені подобаються Ваші твори. Я їх вже бачив. З задоволенням заходитиму на Вашу поетичну сторінку.
І Вам всіх благ.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-24 22:06:45 ],
на сторінці твору     "***"  

Може, приживуться на деякий час. Мені порадили - я спробував. Не висока поезія, не духовна. Якраз по мені.
Вам вдаються експромти.
З повагою,
Г.С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-24 22:31:53 ],
на сторінці твору     "***"  

Я не можу ображатись, бо я новачок. І не тільки він.
А те, що в мене є деякий рейтинг, не дає підстав гоноритись.
Творчому товаришуванню не суперечить обрана Вами, як сподіваюсь, і мною, модель поведінки. Бачте, яке я розумне? Я не хочу, щоб воно (розумне) лізло з мене у віршах. Хай воно буде прихованим :))
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-24 22:39:53 ],
на сторінці твору     "***"  

Ще тиждень - і почну закреслювати дні у календарі, як військовий строкової служби за сотню днів до наказу про звільнення.
Дякую Вам за такий екскурс в мою поезію тридцятиденної давнини.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-24 22:46:04 ],
на сторінці твору     "***"  

Я вже було вирішив закінчити з тріолетами. По суті, хіба в них багато розкажеш? Треба вміти бути лаконічним. І щоб за нею, лаконічністю, щось було. Ось і перейшов до лімериків. На черзі сонети класичної побудови і сюжетної лінії.
Ваші вірші гарно передають вкладену в них думку. Я вже бував біля деяких з них. Тому на каву не записуватимусь, а іноді зазиратиму :))
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-24 23:46:26 ],
на сторінці твору     "***"  

І мені було радісно. Я вже десь залишив маленьку ремарку про той вечір, в якій шлось про те, що читати вірші на папері і чути їх особисто - дві різні речі. Це своєрідна темрява - та, що об'єднує молодих. А поетична - вона не зовсім темрява, а може, і світло. Я вже знайшов дієслово - і не тому, що запропоноване Вами не підійшло. Просто влучив в нього, як лижник з рушницею у мішень. Дякую за візит. Від порад ніколи не відмовляюсь. Значними вони не бувають, бо я поважаю читачів і колег по творчості.
З повагою,
Г.С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-25 17:16:10 ],
на сторінці твору     "***"  

Вітаю Вас. Дякую за підказку.
Так. Можна обіграти цю тему. В кожного чоловіка існує якийсь особистий досвід і методика. Мій ЛГ почав з одного, зупинившись на другому. Потім все може знову перемінитись.
У когось іншого могло бути навпаки.
Одним словом, я залишаю тріолет як кілочок, до якого я завжди можу повернутись, коли щось зміниться. Може, знову знадобляться гроші. Поки що у ЛГ все нормально і без них :)
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2009-12-25 17:48:03 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, шановний колего:)
Я спостерігав, які точились розмови біля Вашого вірша без розділових знаків - то і не встряю. І не тільки біля його. Міцні алегорії і метафори. Дієслово "чалитися" взагалі суперове, хоча трішки і від "фені". Або навпаки. Гарний вірш.
1   2   3   4   5   6   ...   34