Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Юрій Сидорів (1960 - 2020)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-02-01 23:40:29 ],
на сторінці поезії     "анонс - пиріжки і порошки"   Асорті Пиріжкарня

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-02-02 00:27:26 ],
на сторінці поезії     "анонс - пиріжки і порошки"   Асорті Пиріжкарня

мені теж так здалося.

сльозлива лірика, грубі жарти, вбивча нищівна сатира. от що пишеться. щоправда, не всіма "на ура" сприймається.

має місце і краща поезія. вона є. ми її зрідка бачимо. та не факт, що авторів цікавить питання читацького бачення.
свої ходять в гості по своє. один схвальний коментар - це вже мало не успіх. десяток будь-яких інших - це як "лайки" на ФБ.

я шукав комічності у "пиріжках" - але стоп машина.
за умовами художньої ліпки римування зайве. а без нього - повна свобода.

отаке.
поки що "пиріжки".

сидіти писати складні вірші, вірші, в які вкладаєшся, немає сенсу. по-перше, їх не може бути багато. після такого одного можна закривати сторінку - і йти бозна-куди, не заходячи до солідної культурної установи. навіть якщо в неї зайти, то не завжди повернення може бути доречним, логічним і творчо висхідним. по-друге... є причина і друга. і відповідь питанням - нащо?

"пиріжки" певною мірою, поки що саме те. вони ж таки з чимось. і його не просять вичавити і викинути, як оце днями викидалося безліч багато чого іншого.


Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-02-03 10:54:33 ],
на сторінці поезії     "анонс - пиріжки і порошки"   Асорті Пиріжкарня

Якщо новий автор приходить з іншого літературного ресурсу, а його на цьому не носять на руках, то частково можна визначити, що і як там, за межами ПМ. Там, де його носили або щонайменше не бачили недоліків у його літературному здобутку. Де не було критики, а були «лайки».
Це я про рівень читацького сприйняття.
Про рівень авторського сприйняття писати не буду, бо всім відомо, що самому любити себе зазвичай зовсім неважко. Про себе улюбленого писалося багато як про явище. І автори, які саме себе оцінять, мало цікавлячись бодай якоюсь мінімально відчутною критикою. Такі ж існують.
Щодо ПМ, то певна федералізація відбулась. Вона навряд чи передбачалася, але свою роль відіграв, певно, менталітет. Федералізація або розмежування виникло, і мені про них нецікаво писати. Виникли певні вищі оціночні школи поряд з нижчими. Як є – так є.
Для нового читача, певно, це візуально вагомо, а для мене – ні. Тому і набрався сміливості залишити свій коментар подібної тематики. Мені нецікаво ні читати, ні бачити тих віршів.
Не мій рівень.
Правила оцінювання виникли давно. Я колись вже надавав місцеву адресу.
І я згодний з положеннями цих правил. Автор творчо зростає – і отримує вищий бал. Вищий за попередній. Зупинився – то й на здоров’я. Пише одне і те ж, одного ж рівня, хіба що з лібраціями, то можна якось на це арифметично натякнути. І нічого страшного. Інфляція теж відбулася. Аматор може мати 5,5. Бозна-за які вірші. І автор поетично вищого рівня теж має таку ж оцінку. 5,25 – вже не оцінка.

Я не маю часу на широку дискусію і бажання – теж. Я висвітлив своє бачення і вирішив, що «пиріжки» мене вдовольняють, і сам сайт – також.
Його проблеми ми бачимо самі.

Дякую за увагу,
Ю. С.
1   ...   219   220   221   222   223   224   225   226   227   ...   243