Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Юрій Сидорів (1960 - 2020)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-04-12 09:30:50 ],
на сторінці поезії     "♡♡♡"   Сидорів Юрій

Штучно якось і неправдоподібно передано перший двовірш: адже "попереду" і "вдалині" - одне й те ж. Зайве "або".
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-04-12 10:08:55 ],
на сторінці поезії     "♡♡♡"   Сидорів Юрій

Може бути.
Я ще не доріс до рівня тих поетів, які віршують, римують і творять свої нетлінки, як кому заманеться.
Аматору ніхто не пробачить того, що пробачив би митцю.
Заздрив би віршувальникам, яких менше за все цікавить питання техніки віршування.

Дякую,
Ю. С.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-04-12 12:37:02 ],
на сторінці поезії     "♡♡♡"   Сидорів Юрій

Є у вірші щось магічне...
Можливо, то вогні натхнення)
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-04-12 13:26:44 ],
на сторінці поезії     "♡♡♡"   Сидорів Юрій

Якщо не дивитися на те, що там відбувається, якось однобоко, і бачити життя комплексно - як, наприклад, у поезії - цілісним сприйняттям, а не лише чуттєвим або ще гірше - меркантильним, то магія якась існує. Якогось тимчасового свята, де кожний зайнятий чимось своїм. І знаходить він те, за чим прийшов. Щоправда, надмірність шкідлива.
А немає грошей - то багато не нагуляєшся. А полетиш собі додому - заробляти, скніти, радіти звичному життю тощо.
Дякую,
Ю. С.
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2019-04-12 13:43:33 ],
на сторінці поезії     "♡♡♡"   Сидорів Юрій

...прочитала і вкотре думаю...
ми з Юрієм одного поля блукальці.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-04-12 20:11:06 ],
на сторінці поезії     "♡♡♡"   Сидорів Юрій

Один з найкращих компліментів, яких у мене практично майже немає.
Дякую.
Шукачі-блукальці-оповідачі історій або епізодів, повз які випадково можна пройти настільки неуважно, що їх не зауважити. Допоки вони не будуть змальованими так, як це вдається Вам.
Де сум, де тонка іронія, не кожному читачу дано визначити. Вам вдаються такі поєднання, а мені, як мені віриться, їх вдається розпізнавати. І навпаки, вдається Вам, коли я сумую та іронізуюю, і це втілюється силою тих о́бразів, що створені моїм аматорським генієм. Ваш, зауважу, вищий.
І це визнано поетичним світом.
Дякую.
Ю. С.
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2019-04-12 23:37:45 ],
на сторінці поезії     "♡♡♡"   Сидорів Юрій

Якщо в наступному житті буду чоловіком, то, може, і зрозумію ЛГ - принаймні, буду знати, чи варто витрачати гроші на таких "канатних дорогах" ))
Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-04-13 09:07:15 ],
на сторінці поезії     "♡♡♡"   Сидорів Юрій

Флер поблажливої та ситої іронії. Ні жалкувань, ні страждань. Але життєва мудрість саме така. Я теж зайду на гліссаду за Вашим літаком і сяду прямо на мавку. Це трохи веселіше. Або на мрію. Як гадаєте?
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-04-13 09:24:35 ],
на сторінці поезії     "♡♡♡"   Сидорів Юрій

Мені теж хотілося би реінкарнації. Я багато чого ще не пізнав і навряд чи встигну.

Дякую,
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-04-13 10:08:08 ],
на сторінці поезії     "♡♡♡"   Сидорів Юрій

Бути неподалік і не пройтися цією мілею, напевно, було би, може, і розсудливо. Чисто з прагматичних міркувань.
Це одне з тих місць, пересуваючись якими, можна покласти подалі свої мобільні дівайси. Тут можна розчинитися серед іншого люду, і твоя недосконала англійська буде ненабагато гіршою за чиюсь іншу. Та і німецька тобі зрозуміла за тематикою поставлених питань. І "якати" можеш. Ця літера не остання в алфавіті. Це згода.
Якщо наважишся пристати на пропозиції.
І дякуй, дякуй. Відмовишся ти, а хтось інший - ні. Життя на тобі не зупиниться.
Йдучи з бляшанкою пива у руці, ти не будеш "білою вороною" - лише пильнуй, щоб не став звичайною ґавою.
Краще за все навідатися удвох з приятелем. На якусь годину, може, і розійдетеся хто куди - і знову далі. Одного дня вистачить. Або декількох годин.
Це ж екскурсія, і ви на її термін - вільні у будь-чому.
Ходіть собі та ознайомлюйтеся.
А фотосесія буде в іншому місці. Якщо вона цікавить.
Тут і без неї справ - аби з усіма впорався.
І який з тебе матрос, якщо ти не пройшовся по цьому канату?
"Іду я по канату, іду я по канату... Сама сєбє крічу: Стоять!" (с)

Щодо мрій. Можна. Вони бувають кращими за дійсність.
Хіба що не у випадку з Мальдівами.
Їх не перемріяти.

Дякую,
Ви тонко відчули настрій.
Ю. С.
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2019-04-15 10:10:04 ],
на сторінці поезії     "Мішок"   Сидорів Юрій

А може, і буде щось краще за все...
цей вірш спонукає, надію несе...

Дякую.
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-04-15 10:20:32 ],
на сторінці поезії     "Мішок"   Сидорів Юрій

Дякую, дуже зачепив вірш, пане Юрію! Дійсно, все так реалістично. Краса поряд з технологією, яка вбиває красу. Як красі важко врятувати світ!
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-04-15 11:22:50 ],
на сторінці поезії     "Мішок"   Сидорів Юрій

Краса спасе тільки тих, хто вміє її бачити й відчувати.
Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-04-15 16:45:28 ],
на сторінці поезії     "Мішок"   Сидорів Юрій

"Обладнання якось працює донині." Трохи насторожило оте якось. Давайте додамо смислу та експресії. Наприклад, Краще " В обладнанні кубла байдужих ериній".
"... останнього газу." Чому останнього? Далі газу вже не буде? Не буде чистого, але будь-який інший газ буде. Туманно трохи. Пропоную: "...зіпсутого газу".
" Краса, як відомо - вона і спасе.
Щоб тільки була на природному рівні."
До чого тут краса? Тут ідеться про розум та почуття самозбереження. Можна було би написати "Краса, як відомо - і дурнів спасе", але це була би чиста брехня. Не спасе вона бевзів. Аж ніяк. Тому оце мрійливе закінчення пропоную трішки підкоригувати.
Наприклад,
"Бацила смертельна планету спасе,
Та люди не вірять. Чекаю опіній."
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-04-15 19:10:15 ],
на сторінці поезії     "Мішок"   Сидорів Юрій

Дякую за ґрунтовний аналіз. Я можу зрозуміти, чому виникли такі думки, якими Ви поділилися.
Все трішки простіше, але це "трішки" врешті-решт набуває інших значень.
Мішок є частиною геосфери.
Фізика та хімія життєвого процесу такі, що без повітря нам немає в геосфері чого робити. Крім як умерти.
Повітря перебуває у русі, який забезпечується природними механізмами. В мене вони технічні: компресори тощо. І я знаю, чому, бо я автор.
Все інше, сподіваюся, зрозуміле.
Краса вірша чи краса життя - все одно краса.
Але я пишу вірш. Мене більше непокоїть його краса.
В ній немає чого робити отим технічним пристроям - у переносному значенні вони вжиті чи ні. Або їм є чого робити з точки зору автора і не лише одного його. Вона може бути суб'єктивною. А та друга - помилковою або в залежності від жанру, віянь тощо.
І от коли є чого робити, то поєднання природних механізмів з технічними і музичними (вони вжиті в переносному значенні. Фанфари та кураї-сопілки) повинно бути гармонійним.
І це мені вдалося, а з яким гротеском - то вже друге питання. Духовне чи бездуховне, з ресиверами чи без. Балонів і іншого технологічного посуду я не згадував.
Ще раз дякую,
Ю. С.
P. S. Так вийшло, що коефіцієнт прозорості вийшов 0,777.
Шкода на нього штучно впливати.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-04-15 21:28:18 ],
на сторінці поезії     "Мішок"   Сидорів Юрій

Спробував поєднати у вірші. Воно ж усе поряд і в Природі.
Дякую,
Ю. С.
Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-04-15 21:29:16 ],
на сторінці поезії     "Мішок"   Сидорів Юрій

От і я кажу: якщо авторові подобаться - так тому і бути! Мої дружні пропозиції хай залишаються пропозиціями. Інколи навіть холості постріли є корисними. Проте подумайте над передостаннім рядком: "Краса, як відомо - вона і спасе." Краса і справді вона, жіночого роду. Але ж це не головне. Нащо про це взагалі казати.
"Краса покарає. Вона ж і спасе". "Краса універсум від глупства спасе". "Краса - це єдиний у світі хосен".
Але тут ідеться про музичну лінію, гармонію, дисонанси, співи. Давайте закінчимо величаво:
"А, може, і буде щось краще за все,
Аніж дисонанси оці когнітивні...
На сцені "Кармен". Бачу Жоржа Бізе,
Стою заворожено я на коліні".
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-04-15 21:30:35 ],
на сторінці поезії     "Мішок"   Сидорів Юрій

Несе надію на те, що буде краще, але як завжди і всюди - нашим нащадкам.

Дякую,
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-04-15 21:31:37 ],
на сторінці поезії     "Мішок"   Сидорів Юрій

І кому пощастить крім них.
Дякую,
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-04-15 22:28:42 ],
на сторінці поезії     "Мішок"   Сидорів Юрій

Дуже цікаві пропозиції. Дякую.
Я вже якось казав про он-лайн словники рим, одним з яких я користуюся, і яким Ви.
Ваш значно кращий, а тим, що в мене, мені вже нецікаво користуватися, бо будуть самі повтори. І рими другого чи третього ґатунку.
Четвертий і всі наступні теж не для мене.
А от Ваші збережу для сцени. Для актора або виконавця вона є звичним місцем роботи. А для мене - мало не майбутнім ешафотом, на якому стратити ката повинен я. А не навпаки.
Буде все саме так. І я вже почав діяти навпаки - а саме нікого не слухати і пропагувати своє. Воно спочатку різатиме слух, а потім читач звикне, а критик критикуватиме когось з інших.
І приживуться і балони, і ресивери, і вогнегасники поряд з небесами, земними та неземними чарами, бо вони якими би не були вогнегасниками або балонами, але у переносному значенні вони будуть чимось іншим - лебедями чи чим там ще. Морями чи річками - це вже в залежності від сюжету.
Дякую за увагу і за терплячість.
Ю. С.
1   ...   65   66   67   68   69   70   71   72   73   ...   83