Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олена Ткачук (1987)
Якби я говорив мовами людськими і ангельськими, а не мав любові, я був би, немов мідь бриняча або як кимвал звучний...
(1 Кор.13:1)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Світлана Мельничук, [ 2011-11-09 13:34:40 ],
на сторінці поезії     "Замкова церква в Меджибожі"   Ткачук Олена

Аж хочеться читати!
Коментатор Олег Завадський, [ 2011-11-09 14:11:53 ],
на сторінці поезії     "Замкова церква в Меджибожі"   Ткачук Олена

Гарний вірш, Оленко! Образно змальована доля храму, ніби це й справді жива істота. Вираз "кігті ядер, вгризені в підмурки" викликає дисонанс: кігті встромляють, а вгризаються зубами. Щасти!
Коментатор Богдан Манюк, [ 2011-11-09 20:14:27 ],
на сторінці поезії     "Замкова церква в Меджибожі"   Ткачук Олена

Вірш і хрестоматійний, і трохи незвичний. Багато цікавих знахідок. Щодо "вгризених кігтів" згоден з Олегом.
Коментатор Олена Ткачук, [ 2011-11-10 08:56:05 ],
на сторінці поезії     "Замкова церква в Меджибожі"   Ткачук Олена

Дякую на доброму слові, Світлано!
Коментатор Олена Ткачук, [ 2011-11-10 08:58:47 ],
на сторінці поезії     "Замкова церква в Меджибожі"   Ткачук Олена

Дякую, Олеже, дякую, Богдане.
Щодо кігтів я дійсно не подумала. Мене бентежило слово "вгризені" в тому плані, що такого дієприкметника в укр.мові немає. Подумаю.
Коментатор Наталка Ліщинська, [ 2011-11-10 15:33:13 ],
на сторінці поезії     "***"   Ткачук Олена

О! Який цікавий вірш, зі свіжими образами, з настроєм - браво! Але зверніть увагу на техніку.
Крякне ворон - ну він же не качка, правда? Каркне, мабуть. Наголос підвів зі стовбурами, але краще зарахуємо, як авторський. :-) Дуже вже вірш сподобався. :-) Ось не найкращий рядок, Олено: Дим багать хапається за карк. Він залишає враження штучно притягнутого для рими Жанні д"Арк... На жаль.
Ще дрібне запропоную, можливо Вам сподобається:
І зметуть – лиш упаде листочок.
Тож гербарій коштує старань!

Дякую за вірш, Олено!
Коментатор Олена Ткачук, [ 2011-11-10 17:06:01 ],
на сторінці поезії     "***"   Ткачук Олена

Щодо ворона. Десь - не згадаю, де, читала "кряче ворон". Але це ще треба уточнити в словниках і у більш компетентних, ніж я, людей.
Стовбури. Так, знаю, що має бути стОвбури, але нехай буде авторський наголос.
Щодо Жанни д"Арк. У мене відчуття "притягнутості" не виникало. От якби ще чиюсь думку... Може, справа в тому, що це слово в укр.мові не надто часто вживається?
Просто вірш написаний лише щойно, мабуть, я поспішила його викладати в інтернет.
А взагалі часто жалкую, що не маю філологічної освіти.
Коментатор Лариса Омельченко, [ 2011-11-10 17:23:23 ],
на сторінці поезії     "***"   Ткачук Олена

Вірш про осінь - це ж така заїжджена тема, а як свіжо звучить, тому що образи - оригінальні! І про Жанну МЕНІ ДУЖЕ СПОДОБАЛОСЯ, Я ЩЕ НІДЕ ТАКОГО НЕ ЧУЛА. ОЛЕНКО, МОЛОДЕЦЬ! І про бабцю міську, яка у пошуках скромних міських дарів природи - теж класно. Дякую!
Коментатор Олена Ткачук, [ 2011-11-10 17:33:56 ],
на сторінці поезії     "***"   Ткачук Олена

О, та бабця щоранку порпається під каштанами біля будинчку музею, в якому працюю. Така колоритна бабця!
От тільки мене дивує, як то вона опинилася в одному вірші з орлеанською дівою! :)
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2011-11-10 18:10:27 ],
на сторінці поезії     "***"   Ткачук Олена

Ворон у багатьох народних піснях саме "кряче", а не "каркає" (досить заґуґлити "кряче ворон"), так що тут усе в порядку.
А от з "карком" складніше. От послухайте: "Дим багать хапається за карк" - тобто хапає сам себе за потилицю. Якби дим хапав за горло (в смислі - душив, це для диму природно), та ще й когось, а не себе - ніяких питань... :)
І з варіантом, запропонованим Наталкою:
"І зметуть – лиш упаде листочок.
Тож гербарій коштує старань!" - цілком згодна. Тут думка висловлена чіткіше.
Оце стільки написала, а по суті ж я з автором зовсім не згодна - є осінь у місті! Пішла недавно у центральний парк (ви його, Олено, мабуть, ще не забули) - і стільки кадрів "наклацала"... Такі пейзажі, аж душа завмирає :))
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2011-11-10 19:22:54 ],
на сторінці поезії     "***"   Ткачук Олена

Мені вірш - душе спождобався, Оленко. Щиро! Взагалі останнім часом відчуваю якусь співзвучність у Ваших віршах, щось на кшталт: якби я про це писала, то теж десь би в цьому напрямку і "рухалася". Сподіваюсь, Ви розумієте про що я і це Вас не ображає.
Далі. Це у мене було у вірші "Поза собою": "чом душа твоя вороном кряче". Погоджуюсь і з Наталкою, і з Грені, але, мабуть, не на всі сто. "Кряче" - поруч з вороном - звучить тривожно, протяжно і довго, як і належить.
А "крякне" - звучить... якось так миленько-смішно, і справді виникають асоціації з качечкою. Але в канві саме цього вірша (доброго по своїй суті) - в принципі воно не псує картини. Залежно, який настрій задумувався автором.

І зметуть – хай упаде листочок.
І гербарій коштує старань! - тут я саме так би і залишила. Бо тут кожен рядок - про різне говорить, як я зрозуміла. Тут не може бути ніякого продовження думки.

От з "карком" - справді проблемка. Треба думати...
Може, "хапається за парк"?
Коментатор Наталка Ліщинська, [ 2011-11-11 09:28:51 ],
на сторінці поезії     "***"   Ткачук Олена

Справа в тім, Олено, що кряче ворон - це одне, а крякне - ну відтіночок інший, відчуйте, будь ласка, Ви ж - поетеса! :-) Відразу смішно, бо качку бачу, навіть не так - качковорона. :-) Не люблю наполягати, завжди кажу, що автор годен робити все, що заманеться, зі своїм віршем, але подумайте ще над "каркне". Бігме, варто, адже ні розмір, ні зміст не постраждають, навпаки...
Коментатор Олена Ткачук, [ 2011-11-11 10:19:56 ],
на сторінці поезії     "***"   Ткачук Олена

Щодо слова "крякати", то вчора зазирнула в тлумачний словник. Виявляється, це слово відноситься виключно до птахів родини воронових, а про качок Великий тлумачний словник укр. мови не говорить абсолютно нічого! Тому, Наталю, Гренуіле і пані Любове, з кряканням ворона абсолютно все гаразд! А цей рядок дійсно задумувався як іронічний, мовляв, тут нам і ворон неабиякий птах ("за неимением лучшего") і в наступному рядку я говорю про заміську осінь у порівнянні з розкішним павичем як контраст з чорним крякаючим вороном.
Щодо слова "хапається", то в мене теж були питання, має бути "хапає"...
Дякую за увагу до мого скромного вірша.
З гербарієм я теж не змінюватиму.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2011-11-11 10:44:33 ],
на сторінці поезії     "***"   Ткачук Олена

А в мене - до слова "хапається" - жодних зауважень, Оленко. Нмд, дим саме це й робить, особливо, коли стелиться. Це дуже гарний образ. От за що хапається, це інше питання. Тому я й запропонувала замість сумнівного "карк"(бо невідомо чий) - "парк".
Натхнення!
Коментатор Олег Завадський, [ 2011-11-11 10:57:34 ],
на сторінці поезії     "Вдячність"   Ткачук Олена

Гарний такий вірш, Оленко, із присмутком укінці. Але ж яблука чіпляє літо, а не осінь. Осінь їх засвічує. Щиро - Олег.
Коментатор Олена Ткачук, [ 2011-11-11 11:25:50 ],
на сторінці поезії     "Вдячність"   Ткачук Олена

Таки так.
Коментатор Олена Ткачук, [ 2011-11-11 11:29:42 ],
на сторінці поезії     "***"   Ткачук Олена

Так, але справа в тому, що в попередніх рядках я вибираюся за місто, а парк - це територія якраз в межах міста. В просторовому відношенні цей варіант "не грає".
Думаю.
Коментатор Мирон Шагало, [ 2011-11-11 13:03:14 ],
на сторінці поезії     "Вдячність"   Ткачук Олена

Файний вірш, Оленочно. А образи ці можна й символічно розуміти: яблуня - доця, та приходить хтось невдячний і зриває плоди... Ось так у житті нерідко буває.
Коментатор Михайло Десна, [ 2011-11-11 17:45:08 ],
на сторінці поезії     "Вдячність"   Ткачук Олена

Слушна спостережливість, Олено! Та й гаразд відтворена... Справжнє дозріле поетичне яблуко!( з чим і приємно Вам бути)
Коментатор Олена Ткачук, [ 2011-11-11 17:54:19 ],
на сторінці поезії     "Вдячність"   Ткачук Олена

Дякую. А метафора зрілого поетичного яблука мені сподобалася. :)
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   27