Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Галина Фітель (1965)
У серці вічне бажання весни, а в душі вічний неспокій... Люблю світ і себе у ньому... І вас усіх...


Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі


А гарний черговий "срач" розвели. Раніше оте слово мало для мене дуже негативне значення і я його ніколи не вживала. Та прочитавши все, що тут понаписували, єдине слово, яке тут підходить, саме те, що його вжив пан Андрій Мирохович.
Дозволила собі прочитати попередні коментарі шанованого товариства. Сценарій цілком подібний до того, за яким відбувалося усе того разу, коли низка авторів чи само видалилася, чи з допомогою редакції. Тому слова про видалення з сайту - не така вже й крамола з уст пана Ярослава. Пані Лілії таки варто вибачитися, за неприпустимий тон відповідей. Хоча, я б на її місці почекала, поки вибачаться переді мною за неприпустимий тон зауваження щодо літературної цінності твору і перспектив поетичного майбутнього. Всі ми ходимо під Богом, і хто знає. що Він приготував кожному з нас. Зрештою, кого це має хвилювати, окрім автора,. А критика в першу чергу має бути конструктивна і доброзичлива, ніхто не може забороняти нікому писати, як і що кому подобається, а називати свободу самовиявлення в поезії виливом поетичного міхура - то якраз в стилі талановитих критиків. Тим більше, що пригадується мені, колись пан Сергій зауважував, що на твори безперспективних авторів він навіть не звертає своєї уваги. ТО що це, кут зору змінився чи слова з ділами посварилися?

Шановна пані Любо, знаєте, у кожного автора, котрий пише, є своє поетичне минуле, теперішнє і майбутнє. У кожного воно різне, у кожного воно своє. Інша справа, що не завжди ми його творимо самі, іноді нам допомагають, хтось доброзичливою критикою, хтось кулуарними змовами, хтось хамовито-безапеляційним навішуванням ярликів. У кожного є своя міра порядності і наглості в чиненні добра ближньому. А реакція на відповідну критику теж у кожного своя, хтось мовчки плаче в подушку,хтось замикається в собі, ховаючись від сильних світу цього поетичного, хтось наглістю на наглість, пам"ятаючи, що добро в наш час має бути не лише з кулаками, а й з битою. Когось навчили поваги до ближнього, когось підставляти другу щоку, хтось обмежується хамовитими відповідями на хамовиті зауваги. Стиль у кожного свій, і справа іноді не лише в зірковості авторів, а й у зірковості критиків.
1   ...   53   54   55   56   57   58   59   60   61   ...   81