Автори /
Леонід Соловей (1970)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Пробач мені моє кохання
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Пробач мені моє кохання,
З тобою поруч кожен крок.
З тобою поруч кожен крок.
Лягти сьогодні поміж твоїх ніг
Єство своє, наблизивши до входу,
Єство своє, наблизивши до входу,
Добрий ранок, солодка моя
Сонце вже одягло золотий обладунок.
Сонце вже одягло золотий обладунок.
Прости мені і цю провину,
Ти ж бо противник всього зла,
Ти ж бо противник всього зла,
І ми зійшлися Інь і Янь,
Одвічних двоє протиріч,
Одвічних двоє протиріч,
Прийди до мене сонячне дівча,
Прийди хоч на коротку мить.
Прийди хоч на коротку мить.
Я кожен ранок дякую Творцю
Він, сподіваюсь, чує з висоти,
Він, сподіваюсь, чує з висоти,
Перший поцілунок дістанеться плечу,
Що уночі мене так ніжно гріло.
Що уночі мене так ніжно гріло.
На парк уже лягає позолота,
З земним тяжінням бореться каштан
З земним тяжінням бореться каштан
Тепер куди лиш оком кину
Виблискує пожовклий глянець.
Виблискує пожовклий глянець.
Присядь, для тебе є розмова.
Дощем ледь-ледь торкнись плеча.
Дощем ледь-ледь торкнись плеча.
А я не забирав руки
З твого стривоженого стану.
З твого стривоженого стану.
День заховався за лаштунки,
На сцену вибігли зірки.
На сцену вибігли зірки.
У цю ніч поцілунком підсолену
Я до тебе приходжу дикун,
Я до тебе приходжу дикун,
І знову, обриваючи рядки,
Тинятися з кутка в куток.
Тинятися з кутка в куток.