Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Віталій Григорьєв (1947)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Віталій Григорьєв, [ 2010-01-11 21:20:47 ],
на сторінці поезії     "********"   Григорьєв Віталій

Дякую за оцінки.Для першого разу по-божому.Хвала й хула сприйнята адекватно.До класиків на Парнас - загнули.Здоров'я і прихильності муз.
Коментатор Михайло Карасьов, [ 2011-11-21 18:03:54 ],
на сторінці твору     "віковуха"   Григорьєв Віталій

Дуже щемливо, правдиво і гарно. Може, котрі ще молоді, не все поймуть, а нашому поколінню сильно близько. Є ще порох у пороховницях, синку!
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2011-11-21 18:43:06 ],
на сторінці твору     "віковуха"   Григорьєв Віталій

Погоджуюсь із Михайлом. Вдячна йому, що порекомендував мені це прочитати. Може, й Вам видасться цікавим і близьким ось це, так би мовити, заримоване бачення:
http://maysterni.com/publication.php?id=69823

Ваше "бачення", до речі, теж дуже поетичне. Дякую.
Коментатор Віталій Григорьєв, [ 2011-11-22 05:27:42 ],
на сторінці твору     "***"   Григорьєв Віталій

Дякую.Хто не байдужий, тому болить.Нищаться джерела.А про порох...Як хтось скаже. що пісок сиплеться, відповім, що то залишки пороху молодості!
Коментатор Леся Сидорович, [ 2011-11-25 19:03:46 ],
на сторінці твору     "віковуха"   Григорьєв Віталій

Такі хати мали душу, не те що бетонні багатоповерхівки... І нам до кінця ще не віжомо, що ми втрачаємо разом із такими хижами. Гарно й душевно написано.
Коментатор Віталій Григорьєв, [ 2011-12-04 14:47:44 ],
на сторінці твору     "віковуха"   Григорьєв Віталій

Дякую Любові і Лесі за щирі слова. Так, наше життя в бетонних "шпаківнях" не викликає душевного щему, а ще гірше асоціюється з бАтьківщиною і Батьківщиною. І тому теж нашого цвіту по всьому світу.Заки море перелечу крилонька зітру. Кру. кру...
Коментатор Михайло Карасьов, [ 2011-12-04 17:19:25 ],
на сторінці твору     " Не надо ля-ля"   Григорьєв Віталій

як завжди - грандіозно! щось подібне: ліг, встав, з новим роком... так і життя наше. Будь здоров!:)
Коментатор Михайло Карасьов, [ 2011-12-18 14:05:13 ],
на сторінці твору     "Наша кузня"   Григорьєв Віталій

Привіт, Віталію. Написано смачно! Хотів спершу поприкалуватися нащот мемуарів і т.д., а прочитав - і роздумав прикалуватися. Жаль, що наші "поети" на ПМ обійшли цю замальовку мовчанням. Але ж ти писав не для них, то й хай їм буде гірше. Дуже щемливо і гарно, і композиційно гарно зроблено. Десяток таких замальовок - і можна думати про книжечку, їй-Богу.
Коментатор Василина Іванина, [ 2011-12-18 16:12:56 ],
на сторінці твору     "Наша кузня"   Григорьєв Віталій

Цікава розповідь.
Оце прочитала в Осики про різдвяні настрої :),
а тут кузня - саме вивчаю з учнями Франка, а діти сучасні й не бачили ніколи справжньої кузні, тільки "муляжі" в музеї, а Ви, шановний Віталію, показуєте, що в минулому це - один із осередків формування людини...
Коментатор Віталій Григорьєв, [ 2011-12-18 18:21:34 ],
на сторінці твору     "Наша кузня"   Григорьєв Віталій

Дякую п.Михайле! Але ж на десяток таких замальовок скільки життів треба прожити. Хоча одному Богові відомо, що і в який день може дістати...
Коментатор Віталій Григорьєв, [ 2011-12-18 18:32:06 ],
на сторінці твору     "Наша кузня"   Григорьєв Віталій

Дякую, Верховинко! Як і ви переконаний, що осередок формування людини там, де є процес творення.Залишається побажати щоб Ваші учні були чутливими душею і творили добро. А воно йде від Ваших поезій.Творчих удач!
Коментатор Валерій Голуб, [ 2011-12-22 00:24:47 ],
на сторінці твору     "віковуха"   Григорьєв Віталій

Гарний публіцистичний твір. Тяжіє до нарису. Щоб його перетворити в новелу, треба було подати в дещо іншому ракурсі. "Оживити" обстановку. Більше метафор, можливо "діалог" з хатою, нехай вона зі своєї точки зору пожаліється на своє існування, і т. д. Але якщо задумом автора був нарис, то все правильно. Успіхів вам, пане Віталію і щирі новорічні побажання (хоч ви і не любите слово "пан").
Коментатор Віталій Григорьєв, [ 2011-12-25 15:43:19 ],
на сторінці твору     "віковуха"   Григорьєв Віталій

Дякую п.Валерію! Так, я ще продовжую любити слово "пані" і сутність, яку воно визначає. І вам хай дід Мороз запрезентує ону!
Коментатор Валерій Голуб, [ 2011-12-28 23:21:07 ],
на сторінці твору     "Наша кузня"   Григорьєв Віталій

Пане Григор*єв, вітаю з новим літературним витвором! Як ви, мабуть, помітили, я не байдужий до вашої творчості, теми близькі мені, тому я доволі часто відвідую вашу сторінку. Вам вдається художньо-документальна проза. Думаю, що ви на кузні не зупинитесь, а роздмухаєте цілу доменну піч свіжих образів і цікавих вражень.
Так, шапка є, тепер одягаю личину жовчно-упередженого буркотуна і продовжую. Знаючи ваші успіхи в написанні фундаментальних історичних праць, мушу відмітити, що ледь помітний наліт цього стилю інколи пробивається і в ваших художніх творах. (Ці перші уроки причетності до процесу...Під час однієї з таких експедицій... В один з таких моментів, до себе на город, який знаходився поруч,...). Це гарно, але більш документально, ніж літературно-белетристично. "Вашу мать" дещо дисонує із сказаним пару абзаців раніше. ось це: (Це була велика хата, через сіни, мого ще одного діда по батьковій лінії – Лаврентія. В одній половині, від городу, жила тітка Ялосовета, вдова
Лаврентія, з сином Василем. В другій – від дороги, була колгоспна плотня, яку згодом теж пренесли у Петрів двір, напроти кузні.)- як на мою думку, побудовано дещо громіздко, із зайвою інформацією. Але це лише на мою думку, яка може бути занадто суб*єктивною. А загальний висновок старого (пе) буркотуна такий - не бійтесь відходити від документалістики, пишіть розкутіше і емоційніше, і, враховуючи ваші безмежні можливості побудови сюжету, з вас вийде неабиякий романіст.
Коментатор Марія Гончаренко, [ 2012-05-24 21:33:08 ],
на сторінці твору     "віковуха"   Григорьєв Віталій

Така автобіографічна оповідь з етнографічними штрихами сприймається як документ часу - це дуже потрібно.
Натхнення Вам, Віталію!
1   2