ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Григорьєв (1947) / Проза

 Наша кузня




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-18 09:29:54
Переглядів сторінки твору 3081
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.226 / 5.5  (3.826 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.704 / 5.06)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.03.08 11:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2011-12-18 14:05:13 ]
Привіт, Віталію. Написано смачно! Хотів спершу поприкалуватися нащот мемуарів і т.д., а прочитав - і роздумав прикалуватися. Жаль, що наші "поети" на ПМ обійшли цю замальовку мовчанням. Але ж ти писав не для них, то й хай їм буде гірше. Дуже щемливо і гарно, і композиційно гарно зроблено. Десяток таких замальовок - і можна думати про книжечку, їй-Богу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-12-18 16:12:56 ]
Цікава розповідь.
Оце прочитала в Осики про різдвяні настрої :),
а тут кузня - саме вивчаю з учнями Франка, а діти сучасні й не бачили ніколи справжньої кузні, тільки "муляжі" в музеї, а Ви, шановний Віталію, показуєте, що в минулому це - один із осередків формування людини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Григорьєв (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-18 18:21:34 ]
Дякую п.Михайле! Але ж на десяток таких замальовок скільки життів треба прожити. Хоча одному Богові відомо, що і в який день може дістати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Григорьєв (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-18 18:32:06 ]
Дякую, Верховинко! Як і ви переконаний, що осередок формування людини там, де є процес творення.Залишається побажати щоб Ваші учні були чутливими душею і творили добро. А воно йде від Ваших поезій.Творчих удач!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-28 23:21:07 ]
Пане Григор*єв, вітаю з новим літературним витвором! Як ви, мабуть, помітили, я не байдужий до вашої творчості, теми близькі мені, тому я доволі часто відвідую вашу сторінку. Вам вдається художньо-документальна проза. Думаю, що ви на кузні не зупинитесь, а роздмухаєте цілу доменну піч свіжих образів і цікавих вражень.
Так, шапка є, тепер одягаю личину жовчно-упередженого буркотуна і продовжую. Знаючи ваші успіхи в написанні фундаментальних історичних праць, мушу відмітити, що ледь помітний наліт цього стилю інколи пробивається і в ваших художніх творах. (Ці перші уроки причетності до процесу...Під час однієї з таких експедицій... В один з таких моментів, до себе на город, який знаходився поруч,...). Це гарно, але більш документально, ніж літературно-белетристично. "Вашу мать" дещо дисонує із сказаним пару абзаців раніше. ось це: (Це була велика хата, через сіни, мого ще одного діда по батьковій лінії – Лаврентія. В одній половині, від городу, жила тітка Ялосовета, вдова
Лаврентія, з сином Василем. В другій – від дороги, була колгоспна плотня, яку згодом теж пренесли у Петрів двір, напроти кузні.)- як на мою думку, побудовано дещо громіздко, із зайвою інформацією. Але це лише на мою думку, яка може бути занадто суб*єктивною. А загальний висновок старого (пе) буркотуна такий - не бійтесь відходити від документалістики, пишіть розкутіше і емоційніше, і, враховуючи ваші безмежні можливості побудови сюжету, з вас вийде неабиякий романіст.