Автори /
Олександра Прокопчук (1994)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Історія 32 -33 рік. лист до нащадка
•
Подумай!
•
Життя пысля втрати
•
Рідне, але тільки по крові
•
звична повсякденна брехня
•
теорема життя
•
Олис
•
Влада, або цирк на дроті.
•
Хвилина бажаного
•
Карнавал
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Привіт мій друже. Як твоє життя?
Надіюсь, що нормально і безпечно.
Надіюсь, що нормально і безпечно.
І заблукала я у гніві і брехні
І вже не хочу думати про те
І вже не хочу думати про те
"сяйво в очах - твоя любов
Вірю тобі й проллю свою кров
Вірю тобі й проллю свою кров
Чумась для нас всі найрідніші
Такі чужі такі не наші
Такі чужі такі не наші
Дзеркало не бачить правди.
Правду знаєм тільки ми.
Правду знаєм тільки ми.
Були в мене очі вже мокрі,
Бо я написала вірша.
Бо я написала вірша.
Карати себе вічно?
Ні я не згодна з цим!
Ні я не згодна з цим!
Світ – занепад поколінь,
Втрата звичаїв і миру.
Втрата звичаїв і миру.
Котилася монета я підняла
Монета срібна наче чарівна
Монета срібна наче чарівна
Гіркою правдою лиш тече сльоза,
Переконання у думках що я твоя.
Переконання у думках що я твоя.