Автори /
Андрій Григораш (1989)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Едем
•
Місто
•
Викрадач снів
•
Епілог
•
Клич [Прислухайся, Тарасе]
•
***
•
***
•
Друг
•
Кримінал
•
Мільйони
•
***
•
***
•
Ода інтернету
•
***
•
***
•
***
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Десь у райських садах,
Де між злом і добром росте древо,
Де між злом і добром росте древо,
Місто не змовкне ніколи,
Спати не ляже воно.
Спати не ляже воно.
Спить кохана, спить.
Тихо шелестить
Тихо шелестить
Я – тільки деякі слова,
Я – вирвані з контексту фрази
Я – вирвані з контексту фрази
Стоїть Тарас: вітри колишуть волос
І вус потягся за вітрами вслід.
І вус потягся за вітрами вслід.
Збережу на пам'ять дотиками губ
Смак на них тривкого карамелю.
Смак на них тривкого карамелю.
Засинай! Бо що за нагорода,
Коли побачиш поміж сон:
Коли побачиш поміж сон:
Хто не любить не друг,
Хто кохає - не любить.
Хто кохає - не любить.
Я вб'ю тебе і навіть не заплачу,
Прибравши усмішку з холодних лиць,
Прибравши усмішку з холодних лиць,
Дороги втоптані мільйонами життів:
Часами радісні, часами вбиті горем,
Часами радісні, часами вбиті горем,
Гори далекі спалені днем,
Дихає вітер з країв тих вогнем,
Дихає вітер з країв тих вогнем,
Твій гламур засліпить мої очі,
Красу твою й шедевром не назвеш,
Красу твою й шедевром не назвеш,
І свято-несвято розписаних днів,
То лиш слова смутку - не гнів.
То лиш слова смутку - не гнів.
Не приймай, але не смій забути
Слів, які здались брехнею.
Слів, які здались брехнею.
Хай твоїм словом буде мовчанка-
Все зрозуміло і так,
Все зрозуміло і так,
Вона пішла не зачинивши двері,
Щоби востаннє провести
Щоби востаннє провести
Холодне скло оплакане дощами
Наспівує романс осінніх днів,
Наспівує романс осінніх днів,