Автори /
Оленка Бараненко (1980)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
О.Р.
•
Без назви
•
ТРАВА
•
* * *
•
Сонет 1
•
Десь у місті блудливих вуличок
•
Кохались (Д.Р.)
•
Вірш за малюнком...
•
Ab hoc et ab hac
•
Я повернусь знов
•
Стіна дощу
•
Коротко про сніг
•
ВІТЧИЗНА МОЯ ГАЛИЧИНА (акровірш)
•
Місто мрій
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Мені сьогодні
Хоч мур, хоч грати,
Хоч мур, хоч грати,
Оце вже день, в пророцтвах і у снах
Дарований мені не раз, не двічі.
Дарований мені не раз, не двічі.
Із незримих глибин
ти пронизуєш відстань і простір.
ти пронизуєш відстань і простір.
Я Тобі ні жона, ні сужена...
Може грішниця не осуджена
Може грішниця не осуджена
Безглузді спроби власних неписань
Не допоможуть. У червонім місті
Не допоможуть. У червонім місті
Десь у місті блудливих вуличок,
де тебе цілували пристрасно
де тебе цілували пристрасно
Кохались серед трав, мурах і мух,
спекотним червнем пополудні вперше.
спекотним червнем пополудні вперше.
Всі ми родом з дитинства.
Таємно приховані в нім
Таємно приховані в нім
Я сліди залишаю в житті -
на снігу,
на снігу,
Я повернусь знов.
Заберу Твій біль.
Заберу Твій біль.
...Стіна дощу...
Від барв осінніх нема і сліду.
В снігу димар.
В снігу димар.
Присвячую усьому, що люблю: пісням Івасюка, місту Лева, рідним Карпатам і нерозгаданим таємницям Гуцульщини.
Замість епіграфу: