Автори /
Ірина Кримська (1964)
|
Рубрики
/ Родинний некрополь
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Мій первоцвіте...
•
Дідова рука
•
Прабабці Христі
•
Діду Петру і бабі Оліті
•
Сороковини
•
Батько помер
•
Мій батьку...
•
Останній лист до батька
•
Пам'яті діда
Розкрита книго скошеного поля,
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Пам’яті доньки
(балада)
Коли ми діда виряджали в світ,
Коли ми діда виряджали в світ,
Христе моя, моя тиха прабабцю,
як ти далеко! Іздалеку сниш.
як ти далеко! Іздалеку сниш.
Уклякнув час, хоч і всесильний він,
уклякнув в чорно-білім простім фото;
уклякнув в чорно-білім простім фото;
Я його не бачила у смерті.
Бачила по смерті — неживим.
Бачила по смерті — неживим.
І посадили хрест на батьковій могилі,
слізьми полляли і пішли додому.
слізьми полляли і пішли додому.
Мій батьку, друже мій далекий,
в незвіданих світах...
в незвіданих світах...
В димах густих, убраная монашкою,
до тебе осінь на могилу забреде,
до тебе осінь на могилу забреде,
Розкрита книго скошеного поля,