•  Чекання під снігом

Присипає сніг чекання тихе,
крони усіваючи, дахи,

•  Кредо

Не відчуваю ні скорботи, ні печалі,
а тільки знаю, що моя душа

•  Ось вересень притишився...

Ось вересень притишився, присів
край двору на старенькому ослоні.

•  Симфонія дощу

Симфонія сумного дива.
Утомлені пюпітри крон.

•  вже осінь...

Вже осінь об'їжджа для себе
золотогривого коня,

•  Я увійду

Я увійду згори у сизий степ,
притлумлю трави, крилами обдавши.

•  Музика

Музика із тиші йде, із небуття,
із сплетіння душ, із їх злиття,

•  Пам'яті Михайла Клименка

Хто пасинкує твій пречистий сад,

•  Гей, вересню!

"Гей, вересню, дорога не близька!.." —
гукають вересня сини жаркого літа.

•  Казка

У осінньої музи повен грушок-падалиць,
терпким медом скликає вона ельфів тихих околиць.

•  Яблучно

Запахло яблуками. Хто і скільки раз
складав передосінній тузі вірші?

•  Осінь

На ситець осені лягли настурції личка,
і сонцем пройнялася низина.

•  остання квітка

Пахне осінь нагідками,
пахне квітка дощами.

•  Зацвів бузок

Бузок метеликів мільйони
зловив за ніжний повідок:

•  Дорога

Біжить, біжить дорога униз,
неначе за зіркою падає долу...

•  Соло

Ще соло. Мабуть, завжди соло.
І соло — звук. І соло — слух.

•  Стусові

•  останнє

Останнє яблуко висіло
навпроти крайнього вікна.

•  Кожен день - поезії епоха

Кожен день — поезії епоха.
Кожен вірш — епоха диких мрій.

•  Б.В. Остапенку

•  Морок

•  Бажання

Зерниною згубитись у ріллі
і колоском зрадіти на світанку!

•  Писатимеш

Жбурнула жменю калинових сліз
остання пісня лебедина.

•  Це воля?

Це воля? Та неволя відчутніша.
Прозорі грати, непрозора тиша.

•  Долоня піврозгорнута тремтить

Долоня піврозгорнута тремтить —
тремтять терпкого полину листочки.

•  Змикає сум повіки...

Змикає сум повіки обважнілі,
проходить сном в свідомість навпростець.

•  Остання мить Тараса

Сохла душа. У приречених пензлів
сила згоріла. Дні в прірву зливались.

•  Ода осені

Багрянця мить і сяйво жовтизни
розсипались з осінньої казни

•  Безголосся ночі

Як щільно тисне безголосся ночі!
Мовчання — мова скраплених світил,

•  Сон

Наснилося, що випав перший сніг.
А сон цвіте і не боїться стужі.

•  Хвилина буття

Буває, настає хвилина німоти,
хвилина милування першотвором.

•  раптом

Калини ягідка у ямку над ключицею
упала до мене: холодна і тремка.

•  Душа

Краплиною душа мандрує моїм тілом,
тривожить млосно закутки усі.

•  Акварелі

Де акварелі контури розмиті
І спокій спокоєм барвинить білину,

•  Дід

Дідусь по стежці човгав чобітьми,
І ніжно до кирзи спориш торкався.

•  Доля і здолання

Мрію жити і навчитись жити.
Як дерева, додавати вітам

•  Вікна

Світ відчиняє вікна в нас,
коли ми відчиняєм вікна в світ.

•  Летить

Летить і летить за вітром
листочок. Прощально тріпоче.

•  Шлях

Я вже давно в долоню власній долі
поклала свічки куций недогарок.

•  Голос

Голос променем відбивається від стіни,
від тиші плеса відсахнувся.

•  "І"

Моя маленька з крапочкою "і",
Істота,

•  ні, я не стану голосом епохи

Ні, я не стану голосом епохи.
Я — лиш свіча у темному вікні.