Автори /
Ірина Кримська (1964)
|
Рубрики
/ Неканонізований молитовник
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Різдвяне вітання
•
Різдвяне
•
Новорічне. На порозі нового тисячоліття.
•
Перша відлига
•
Мамина осінь
•
Я так люблю...
•
Дорога в зону
•
Присвята поліщукам-переселенцям
•
І горе — благо
•
Коли душа своє переростає
•
Колискова для мами
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Сніжинка, радість первозданна,
криштальна янгола сльоза —
криштальна янгола сльоза —
О цій порі передсвятковій,
коли прочинена душа,
коли прочинена душа,
Для щастя треба зовсім мало —
щоб випав сніг на Новий рік,
щоб випав сніг на Новий рік,
У повені дозимній Малин плив.
Це перший сніг відлиг, вернувся в осінь.
Це перший сніг відлиг, вернувся в осінь.
Мама ріже яблука на сушку
і кладе кружальця на рядно.
і кладе кружальця на рядно.
Я так люблю сумні дощі й тумани,
і сірий шелест крапель крізь години.
і сірий шелест крапель крізь години.
Дорога в зону — світу край, межа.
Шлагбаумом причинена тривога.
Шлагбаумом причинена тривога.
Не можу звикнути ніяк
до цих обвітрених поселень,
до цих обвітрених поселень,
І горе — благо. Ти прости народе,
що я Чорнобиль благосним зову.
що я Чорнобиль благосним зову.
Коли душа своє переростає
житло і доростає до страждань,
житло і доростає до страждань,
Чому нема для мами колискової,
щоб ніжним голоском покликать сон?
щоб ніжним голоском покликать сон?