Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Людмила Линдюк (1947)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2010-05-31 22:24:31 ],
на сторінці поезії     "Мирнії прапори"   Линдюк Людмила

Та ні... Ніякої злючості :)))
Перше травня вже місяць як минуло.
Наступне - не гаряче нами очікуване. Я мав на увазі не так, як раніше очікували. Я не відчуваю душевного підйому. Я відчуваю, що нас дурили і дурять.

Перелік "Вже не нових словів" у Вашому вірші є напрочуд корисним. Він піднімає сердечний дух любові до своєї Вітчизни. Заклики - поетично підсилюють вплив художнього слова.

Ніякої злості. І ніякого бажання йти святкувати будь-що найближчі 5 років.

Якщо Вам здалось щось не те, то хотів просити забути про погане, а думати тільки про гарне. Попри найближчі 5 років цієї влади.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2010-05-31 22:41:06 ],
на сторінці поезії     "Мирнії прапори"   Линдюк Людмила

Уточню - панування влади.
Мені погано віриться, що вона себе вважає на службі у народа, який її практично утримує. Я на дітей (пропорційно) плачу менше, ніж податків на цей апарат. Хоча мене приємно вразило інтерв'ю головного інспектора ДАІ. Відчувається хоч якась крихта турботи.
Навіщо мені у бідній державі, яка вимолює копійчини у МВФ, такі стадіони? Побуцати один тиждень у 2012-тому році?
І це притання з розряду не дуже болючих, але існують справді болючі.
...
То корисний Ваш вірш чи ні?
А про художньо-поетичне я не казатиму.
Іноді мені здається, що я в ньому кумекаю, а іноді - що ні. Ось як сьогодні.

Всього Вам гарного.
З повагою,
Г.С.
Коментатор Володимир Чехівський, [ 2010-06-02 09:33:33 ],
на сторінці поезії     "Чому..."   Линдюк Людмила

Чудово, про це треба казати
Коментатор Людмила Линдюк, [ 2010-06-02 13:31:20 ],
на сторінці поезії     "Чому..."   Линдюк Людмила

Ой, потрібно, та хто ж почує?Дякую за візит. Найкращого!
Коментатор Юрій Яремко, [ 2010-06-28 21:47:45 ],
на сторінці твору     "Розповідь вітчима"   Линдюк Людмила

Історія вражаюча. Є ситуації, коли люди забувають про нав'язані їм ролі поводяться насамперед як люди. Тут описана одна з них.
Коментатор Олександр Христенко, [ 2010-06-29 15:34:43 ],
на сторінці твору     " Play вoy"   Линдюк Людмила

Гарно написано, легко читається.
Я би порадив у цю "страву" в якості родзинок додати трошки метафоричності, цікавих прівнянь, гумору або життєвих роздумів - на власний розсуд автора.
Коментатор Богдан Невіглас, [ 2010-06-29 16:16:39 ],
на сторінці твору     " Play вoy"   Линдюк Людмила

додавати нічого не треба. Це маленький штрих життя, один з багатьох з яких складається наше життя.
Коментатор Людмила Линдюк, [ 2010-07-01 08:06:33 ],
на сторінці твору     " Play вoy"   Линдюк Людмила

Зайшла сюди пізніше, тому відповідаю відразу обом читачам оповідання: здається, що Богдан більше на моєму боці, але і у Олександра є якийся сенс...Ще подумаю і запрошу переглянути, якщо зміню. Дякую за увагу! Успіхів!
Коментатор Олександр Христенко, [ 2010-07-01 13:16:36 ],
на сторінці твору     "Розповідь вітчима"   Линдюк Людмила

Гарно, захоплююче написано.
Місцями збивається ритміка, гуляють наголоси.
Але прочитав із задоволенням.
Коментатор Людмила Линдюк, [ 2010-07-01 20:43:47 ],
на сторінці твору     "Розповідь вітчима"   Линдюк Людмила

Дякую найщиріше за всі коментарі п. Юрію та п. Олександру за приємні враження від цієї поеми, яку я намагалася передати так, як почула її колись від вітчима, що воював на територіїї Молдови та Румунії
і далі... Бажаю творчого щастя та успіхів обом!
Коментатор Юрій Яремко, [ 2010-07-01 22:08:17 ],
на сторінці твору     "Сюрприз"   Линдюк Людмила

Так, перше кохання не забувається. Дуже гарна історія, і достовірна. Бо вийти заміж за один день можна лише за людину, яку добре знаєш.
Коментатор Людмила Линдюк, [ 2010-07-11 14:08:37 ],
на сторінці твору     "Сюрприз"   Линдюк Людмила

Вибачте, Юрію, довгенько сюди не заходила, тому за коментар дякую лише зараз. Обов'язково завітаю до Вас на сторінку.Успіхів!
Коментатор Ванда Савранська, [ 2010-07-31 08:29:20 ],
на сторінці твору     "Розповідь вітчима"   Линдюк Людмила

Оце так історія... І ви змогли її "вмістити" у поетичну форму!
Наш дід Олексій ніколи війну не згадував, як і всі ветерани, що пройшли через ту бойню. Вже в останні роки життя, коли трохи випивав на 9 травня, плакав і згадував кілька епізодів (я була мала, на жаль, не записала). Про перший день 22.06 на кордоні в Бесарабії. Про те, як його на початку війни з командирів розжалували у рядові - особісти постановили розстріляти солдата, який під час першого свого бою злякався і заліг у якійсь ямці, у кущах, приблизно з такою ж проблемою, як у вашого вітчима. А дід відмовився виконувати наказ, посмів заступитися, мовляв, пацану - 18 років... Ще згадував про те, як врятував німецьке заміноване місто - помітив, що відступаючі війська монтували під мостом якийсь і знешкодив його з солдатами...
Говорячи вашими словами, "Світ живий! І він –не для війни!" - дякую.
Коментатор Вікторія Стукаленко, [ 2012-02-04 08:19:44 ],
на сторінці твору     "До-же-ни!"   Линдюк Людмила

Цікаві Ваші оповідання для дітей. Стільки теплоти і добра в них!!
От тільки інколи вкраплюються помилки:
більчата - білченята
баче - бачить
одиноко - самотньо
забавним, хлопаючими
любознавство - допитливість
покачала - похитала

Успіхів Вам і нових сюжетів!!
1   ...   6   7   8   9   10