•  І знову снишся…

І знову снишся… вкотре входиш в сон.
Твої обійми рідні й так потрібні.

•  Україна заходить у осінь

У цій частині світу сумно і надто лячно.
Небесні залізні птахи падають, ніби зірки.

•  Є така

Надихаюся тобою, надихаюся...
Неначе кисенем легені...

•  сумний трамвай … пустий вагон

сумний трамвай моїх старих симпатій
відходить від північного депо

•  … я тебе не благаю…

Я тебе не чекаю сьогодні у себе у гОстях
Не малюю яскраві ніким не прочитані знімки

•  з присмаком кави і ромашки…

Примружую очі, щоб уявити тебе (не) оголеним
Торкаюсь руками своїми віддАвна кволими

•  ***

на мені сотні тисяч рубців що розпечені сіллю
і мій заклик не сип мені солі… уже «не канає»

•  … граблі

сьогодні наступаю втретє на ті самі граблі
і лже-коханців згадую… та їх до себе ваблю

•  Дозволь мені вчасно піти…

Дозволь мені вчасно піти… без повернень додому
Прибережною хвилею стерти життєві сліди

•  Незнайомий об’єкт

Незнайомий об’єкт вислуховує всі мої скарги,
І підносить мене до богів й до сумного Олімпу.

•  Вона та Він

Вона збирає метеликів й кладе їх у кошик з ромашками,
Відтягує спокій до вічності й читає уголос книжкИ.

•  Можна я промовчу?..

Можна я промовчУ?
Не скажУ про потріскані вени…

•  Я не кажу тобі зізнань...

Я не кажу тобі зізнань. Не можу!
Не маю права слів таких писати!

•  ...знаєш, це схоже

...знаєш, це схоже на неміч польоту -
дрібне нетерпіння й солодка манія.

•  Тиждень блукатиму містом...

Тиждень блукатиму містом у пошуках вИчерпних знань
І поцілунками зрОшу твої неціловані очі.

•  Яка могутня зброя – ніжне слово.

Яка могутня зброя – ніжне слово,
Промовлене так вчасно і неждано.

•  Півроку як півстоліття...

Півроку як півстоліття –
Рукою тримаю плечі…

•  не треба боятися…

Боялася я, що ущент розкололися мрії,
Що ми вже не хворі – живемо самі по собі,

•  … зради ножі

Як втиснути весь біль в прості слова,
Щоб стало легше, змученій тобою…

•  …крила за спиною

Стряхнути б попіл, як гіркі печалі,
Змахнути б пил із шафи пам'ят́ей…

•  * * *

Думки мої – усі про тебе.
Мої слова – тобі лишень.

•  Відчуваю свою безсилість...

Відчуваю свою безсилість
Перед цілим рядом подій.

•  БЕЗЛИКА

В віддаленому закутку моєї юності,
Де світло захлиналось крізь вікна фіранку,

•  Завари собі каву з інтригою...

Завари собі каву з інтригою
І додай дві пелюстки розваг.

•  Два сонця

Ми з тобою немовби два сонця окремих галактик.
Ти світиш і сяєш на заході вічності і життя.

•  ...вкради у гори

Мої сльози - то ріки гірські… вириваються із полону
Забери мене у світи, де немає людських прокльонів.

•  ***

Не пиши мені епітафій – мій надгробок покрили плющі.
Не кажи, що самотність – то скарб, бо так боляче то для душі.

•  від Альп до Піренеїв

Намалюй промінчик у тунелі,
Щоби я повірила у рай.

•  ... уривок душі

Покриття – як уривок душі.
Так жорстоко звучить і так підло.

•  Плинність часу захоплює своєю невизначеністю.

Плинність часу, як зашморг на шиї годинників.
Як сльози і рани на щоках вчорашній подій.

•  Назвися псевдо-

Назвися псевдобогом для тупих,
Де всі твої нестримні Афродіти

•  Торкнися рукою тремтливо зап’ястя...

Торкнися рукою тремтливо зап’ястя.
В нім пристрасть невпинна жадає на волю.

•  ***

Розгалуження особистості
У заплутаних мережах.

•  Трамваї не ходять в депо

Сумно і страх як пізно. Трамваї не ходять в депо.
Вони розлетілись околицями у небосхили.

•  Місяця щирий товариш

Думки мої – усі про тебе.
Мої слова – тобі лишень.

•  Цінність найперша

Що потрібно для щастя тобі?
Шампанське, дівчата, розваги?