ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.21 14:24
Присвята "обіцяльникам"
Обіцянки обіцянки
Не про мир, не діалог
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…

Федір Паламар
2026.01.21 11:50
Невірна
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.

Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку

Борис Костиря
2026.01.21 10:34
Повалені дерева
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.

Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс

С М
2026.01.21 05:30
Хай лляє кров (The Rolling Stones)
нам потрібен хтось-то, щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись

її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є

Артур Курдіновський
2026.01.21 01:09
Знаному критику
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.

Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Справжнє
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Річкові острови снів
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний

Ярослав Чорногуз
2026.01.20 12:40
Ситуація
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.

Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
***
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті

Вероніка В
2026.01.20 10:44
Кип'яток
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком

Борис Костиря
2026.01.20 10:41
Розчарування
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.

Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,

Тетяна Левицька
2026.01.20 00:53
Тебе вибираю...
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.

І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні

М Менянин
2026.01.19 23:12
До Мени
Менян вподобання

Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.

Є благочестя сина,

Кока Черкаський
2026.01.19 23:03
Я такий талановитий...
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.

В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші

Іван Потьомкін
2026.01.19 21:20
***
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
1981. Трамвайний джентльмен
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Ріхтер (1985) / Вірші

 Торкнися рукою тремтливо зап’ястя...
Торкнися рукою тремтливо зап’ястя.
В нім пристрасть невпинна жадає на волю.
До губ припади - до святого причастя.
Забудь, що гріхом налились, ніби кров’ю.

Солодким цілунком насить мої плечі.
Жорстоким «не хочу» тебе не скараю.
Забудь все на світі, усі інші речі.
Ми вдвох – ти і я… Пощад́и! Я благаю!

Але ти не чуєш, караєш і далі.
Цілуєш, шепочеш на вушко бажання.
І тут ніби вибух... Злетіла у далі,
Де спокій в душі і невтомне кохання.

17.11.2010





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-27 12:20:17
Переглядів сторінки твору 5530
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.592 / 5.25  (4.585 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 4.286 / 5.25  (4.212 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.08.18 14:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 12:41:53 ]
Який нестримний темперамент!!!Аж дух перехоплює!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 12:46:28 ]
Дякую. Мене тоді гарно надихнули)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-27 15:59:26 ]
надихнули?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 16:10:30 ]
Так, Валерію. Один надвичайно гарний хлопчина))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-27 16:15:27 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 16:22:52 ]
:Р


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 16:42:02 ]
О... Тут ще нєвспаханная целіна... Таню, працюйте над римуванням: уникайти римувати однакові частини мови в однаковому відмінку, і надто - з однаковими закінченнями - зап"ястя-причастя, плечі-речі, скараю-благаю, бажання-кохання.

"Пощад́и!" - ну навіщо таке негарне російське слово? можна ж замінити чимось кращим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 17:14:05 ]
Дякую за слушні зауваження. Намагаюся працювати. В іншим віршах видно. Хоча не у всіх.

Пощади – є таке слово в укр. мові. Синоніми – помилуй, обережи, пожалій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 16:46:01 ]
І ще - я не зрозуміла логіку ЛГ:

Вона просить, щоб її цілували, так? "До губ припади - до святого причастя" "Солодким цілунком насить мої плечі" і т.д., потім - "Але ти не чуєш, караєш і далі" - читач робить висновок, що Л-герой не виконує благань Л-героїні про поцілунки, але вже наступний рядок звучить - "Цілуєш". То чим же він карає? Якщо все добре, вона каже - цілуй, і він цілує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-27 16:51:37 ]
Ну як ти не розумієш, Юлю?) Він її карає - а, що тут пояснювати, все ж мало би бути зрозуміло.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 17:16:50 ]
Карає тим, що занадто її збуджує…Вона просить: «Поцілуй… припади...» А потім каже: «О, пощади… не маю змоги терпіти вже». А він не чує і далі цілує, доводячи її до апогею насолоди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 19:39:32 ]
...чи то є дійсно покара?... збудження - тема приземленого тілесного, але то не є тема...
Любов духовна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 20:42:57 ]
дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 21:07:41 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 22:44:00 ]
:))