Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олександра Труш (1988)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2010-07-11 22:25:37 ],
на сторінці поезії     "Каламуть"   Труш Олександра

Твоїх очей прозора глибочінь
Моє життя наповнювала суттю.
І я текла до тебе ртуттю,
Ти не тікав, а поряд був, як тінь.

Хоча з тобою ми із різних поколінь,
На долю схожа я твою майбутню.
Твоїх очей прозора глибочінь
Моє життя наповнювала суттю.

Дитячу чистоту моїх молінь
Ігнорував, бо вірив правосуддю.
Полив кохання пагони їдкою люттю
І насміявся з гіркоти моїх прозрінь.

Твоїх очей прозора глибочінь
Була в душі гливкою каламуттю…
..............................
Моя версія виглядає наступною:
1. Літературна героїня не дуже підходить за віком літературному герою. Про подібні мезальянси сьогодні я читав у мініатюрі пана Степаненка. Там були дуб і лоза, а тут - двоє людей. Нічого спільного між собою твори не мають, а долі - можуть. До того ж він бігає за ЛГ. Або переслідує.
2. Він (ЛГ) таки старший, бо мудрий - покоління ж різні. Друга строфа підкреслює цю розбіжність.
3. Літературна героїня неповнолітня, тому у вірші є прозорий натяк на правосуддя. А ЛГ міг бути спокусником. Ходить тінню, спокушає, а правосуддя боїться.
Отака в мене версія. І такий мій варіантик ронделя.
Дякую за увагу. Якщо щось не так, то не хотів нічого поганого.

З усмішкою,
Г.С.
Коментатор Олександра Труш, [ 2010-07-13 23:03:30 ],
на сторінці поезії     "Каламуть"   Труш Олександра

Супер. Ці ронделі у вас вискакують як свжі пиріжки зі старенької бабусиної пічки, такі ароматні і смачні, м-м-м )))
А моя версія про безнадійно закохану літ. героїню тут не важливо яког віку літ. герой, бо таке може бути в будь-якому віці. Літ героїню застерігали старші і досвідченіші, але вона, створивши собі ілюзорний "світлий образ" літ. героя, не хотіла бачити його недоліків. Але шило в мішку не сховаєш і літ. герой розбиває серце літ.героїні коли зневажає її дитячу щирість міряючи її своїми мірками, судячи сам по собі. От так і показав він літ.героїні каламуть своєї душі приховану за прозорою голубінню очей.
Ось така проза життя...
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2010-07-14 14:32:41 ],
на сторінці поезії     "Гордість"   Труш Олександра

Бачу "очі" у віршах - і відчуваю занепокоєння. Якою буде рима?
- Гарною, - відповідаю собі, - якщо не "дівочі", "ночі" та похідні від них.
Бачу "руки" - знову не по собі. Бо до них століттями туляться-римуються "муки", розлуки".
Взагалі хай би той літературний герой кидав не байдуже, а заздрісно.

Не критикував
Г.С.

А як жити без рук? Як про них не віршувати?
Як бути? Чим назвати?
"Кінцівки" - якось ортопедично.
І з очами подібна картина. Але не ортопедична і не офтальмологічна. А нелегка поетична.
...
Мені не дуже подобається дієслово "поступив", хоча я не не русофоб. Існує краще. І не одне :)))

Глибоко ліричний вірш.
"Ні, здалося".
Це я не про свої співпереживання, а про кому у потрібному місці :)))
"СліЗ ТВоїх калюжі". Якщо декламувати, то виходить щось не теє.
"ЛиШ ВСЛід" - аналогічно. Існує повна форма - "лише".
Коментатор Олександра Труш, [ 2010-07-14 16:25:08 ],
на сторінці поезії     "Гордість"   Труш Олександра

Так мені й треба, сама напросилася :)
Коментатор Наталія Крісман, [ 2010-09-02 19:57:53 ],
на сторінці поезії     "Несміливе кохання"   Труш Олександра

А ти напівпорожні сторінки
Сміливо замальовуй почуттями,
Не бійся закохатись до нестями
Й тепло душі вливати між рядки!
Вогонь в душі нехай палахкотить,
Почни життя вдихати повногрудо.
Настане час й тебе торкнеться чудо -
Кохання, що вгамує ненасить
Душі твоєї...
Коментатор Олександра Труш, [ 2010-09-02 22:00:12 ],
на сторінці поезії     "Несміливе кохання"   Труш Олександра

Дякую, Наталіє! Дуже доречно. Так і зроблю, це ж так приємно :)
Коментатор Алексий Потапов, [ 2010-09-02 22:02:38 ],
на сторінці поезії     "Несміливе кохання"   Труш Олександра

Любопытное чередование рифм.
Коментатор Олександра Труш, [ 2010-10-13 17:29:45 ],
на сторінці поезії     "Несміливе кохання"   Труш Олександра

Це тріолет -- одна з твердих форм віршування
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2010-10-15 17:25:36 ],
на сторінці поезії     "Несміливе кохання"   Труш Олександра

Красиво написано.
А мені немає, коли. Та ще починає здаватись, що мало кого вони цікавлять як віршова форма. Та і вона на вигляд якась начебто архаїчна.
А це не так. Повертатимусь, мабуть. І віршуємо ми не для когось, а коли не можемо не віршувати.
Перший рядок другої строфи трішки загадково побудований. Його важкувато зрозуміти.

З найкращими побажаннями,
Г.С.
Коментатор Олександра Труш, [ 2010-10-18 12:45:02 ],
на сторінці поезії     "Несміливе кохання"   Труш Олександра

Дякую за коментар, Гаррі! Скучила за спілкуванням з Вами.
Життя почало потрохи налагоджуватись, а мені як на зло пришеться тоді коли добряче болить. От і немаю про що з Вами подискутувати.
Думаю це тимчасова криза і незадовго можливо я напишу все таки про те, що мені приємно :)
Коментатор Алексий Потапов, [ 2010-11-23 21:24:01 ],
на сторінці поезії     "Не помітила..."   Труш Олександра

А ничего себе - прикольная история.
Поезд, наверное, по логике вещей, должен был обездвиженным. Мне так кажется как транзитному жителю российского города Бологое.

Спасибон за стихотворение.

Написано, по-моему, бейтами. И из них составляются газели, касыды, месневи, рубаи и произведения других жанров классической восточной поэзии. И имя у Вас восточное. Наверное, это бейты. Или немножко не они, но очень похожие на них двустишия, собранные в лирическое стихотворение.

Удач-дач-дач.
Коментатор Олександра Труш, [ 2010-11-23 22:04:59 ],
на сторінці поезії     "Не помітила..."   Труш Олександра

Спасибо за коментарий! Приятно когда твои сочинения находят приятные отзовы у читателей )))

На счет бейтов, то познакомилась с ними только что, из Вашых слов.
Коментатор х Лисиця, [ 2010-11-23 22:08:03 ],
на сторінці поезії     "Не помітила..."   Труш Олександра

Це справді дуже красиво. Приємно читати таку поезію.
Коментатор Олександра Труш, [ 2010-11-23 22:21:25 ],
на сторінці поезії     "Не помітила..."   Труш Олександра

Дякую за коментар!

Будьмо знайомі, Леся!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-23 22:34:34 ],
на сторінці поезії     "Не помітила..."   Труш Олександра

Цікавий вірш, Олександро! І справді несподіваний поворот наприкінці...
Коментатор Олександра Труш, [ 2010-11-23 22:37:42 ],
на сторінці поезії     "Не помітила..."   Труш Олександра

Дякую, Вікторіє! Рада бачити Вас на своїй сторінці )))
Коментатор х Лисиця, [ 2010-11-23 23:13:10 ],
на сторінці поезії     "Не помітила..."   Труш Олександра

А мене звати Віра. Дуже приємно =)
Коментатор Василь Кузан, [ 2010-11-23 23:25:41 ],
на сторінці поезії     "Не помітила..."   Труш Олександра

А мене звати Василь. Я теж там їхав. У сусідньому купе.
Коментатор Олександра Труш, [ 2010-11-24 08:46:01 ],
на сторінці поезії     "Не помітила..."   Труш Олександра

Дуже приємно, рада знайомству.
Мені здається, що багато людей їздить в таких, поїздах просто вони настільки заглиблені в себе, що не завжди помічають, що поряд, є ще хтось, також дуже самотній...
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2010-11-24 09:12:29 ],
на сторінці поезії     "Не помітила..."   Труш Олександра

Мені здається, що малюночок досить вдало доповнює описову частину вірша, вказуючи на те, що людей багато, але всі вони - не ті. Або ті, але ЛГ, які схожі на змальованого Вами, бачать ноги, а не очі, чують якісь балачки, а не конкретні пропозиції.
До речі, "до зимна" чи "від зимна"?
Вітаю з новим творчим доробком.

Читач Г.С.
1   2   3   4   5