Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Тарас Будзин (1990)



Художня проза ⁄ Переглянути все



  • ***
  • Художня проза
    1. ***
           Індіанець вмостився в м’яке крісло. Його очі блукали по кімнаті поки не натрапили на обрамлену фотокартку, що самотньо стояла на каміні. Четверо молодих індіанців дивилися прямо у вічі та усміхалися з неї.
           Чоловік відвів погляд, під очима набігли маленькі крапельки, важке дихання вирвалось з старих грудей.
            “А колись вони були живі…” – важкі думки набігали на старого індіанця.
           Часу лишалось все менше, тому він взяв з столика довгу люльку набиту сумішшю трав і поклав у рот. Пізніше, нащупав на тому ж столику сірникову коробку і запалив люльку.
           Угору повився ріденький зеленуватий димок, він все розростався і розростався, допоки не утворив невелику хмарку над курцем.
           Індіанець почав мугикати собі під ніс якийсь незрозумілий віршик, він вимовляв його, неначе співав пісню, від чого хмаринка тоненькою смугою попливла в камін, а звідти—на свіже повітря над хатиною. І замість того, щоб розчинитися і зникнути, дим розростався, купчився, утворюючи над хатиною індіанця, справжню хмару.
           Ошелешені наростаючою хмарою, чоловіки, що до того часу оточили будинок старого і помалу наближались до нього, виставивши перед себе рушниці, зупинились як вкопані. Ніхто не ворушився, тільки німі погляди на хмару.
           А індіанець і дальше співав свою пісеньку, ввійшовши в транс, від чого хмара росла з не– баченою швидкістю. Спочатку тінь від хмари огорнула тільки будиночок старого індіанця і його землі, але згодом вона вже простягалась на десятки миль, тягнучи за собою темну, густу хмару.
           Коли чоловіки нарешті опам’яталися і кинулись до хатини старого, то тінь покривала останні клаптики землі “великої” Америки, а увірвавшись в хатину, знайшли тільки обм’якле тіло старця.
           Тінь зникла разом із життям індіанця, але люди в США ще довго пам’ятатимуть ті дві хвилини, коли їх накрила небачена досі тінь, бо з того часу Америка пішла в упадок, її охопив хаос, хвороби, паніка, економічна прірва, і уже через декілька років на цій, колись великій землі, нежило ні одної живої душі.
      Держава перетворилась на велику безлюдну пустелю.


      Прокоментувати
      Народний рейтинг -- | Рейтинг "Майстерень" -- | Самооцінка -