Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Василь Кухта (1956)




Поеми

  1. BUFER-ZONE
    1.
    Нашу славу, наше слово
    Затаїв, як зміг, санскрит...

    Спить на Сході Двоголовий...
    Прикидається... не спить!
    Сплять татари, ескімоси:
    У кубельцях – теплий пух.
    А того, хто й досі з носом,
    Порятує руський дух.
    Сплять мордвини і нанайці –
    Індіани їм рідня...
    На Москви новій куфайці
    Чорна мітка, мов Чечня...
    Ті ж, кого не укокоськав, –
    Вчемерив веселий чад:
    Мов зозулі: “Час московський!..” –
    З репродукторів кричать.
    Засідають у держдумі,
    Запеленані в спичі:
    Шепеляві товстосуми,
    Маґадану товмачі,
    Правовірні Уренґою –
    Вперто творять свій намаз
    І залізною ногою
    Засягнути хочуть нас.
    І ласкаві генерали,
    Резиденти-стукачі.
    Ті, що двічі Прагу брали,
    Й нині ще не на печі.
    Персонажі браві Скотта
    Романтичний чинять фол –
    Ті, що видумали мотто:
    “Сало нам отдай, хахол!”
    І Кремля алмазний лоскіт,
    Остограмлений стокрот:
    “Час московський... час московський!” –
    Долина зі всіх широт.
    Двоголова тінь пропаща
    Над держдумівським столом
    Пригортає чорний ящик
    Мелірованим крилом.

    2.
    Ще в епоху Торквемади
    Ти збирала свій ясир,
    У сапфірах і помаді,
    У короні набакир.
    Мрій твоїх хустки рожеві,
    І твоїх праґматик плин.
    І кудлатих сонних левів
    Золотий Єрусалим.
    І чавунний тупіт Круппа,
    Гакенкройци п’яних лай.
    В береги німі закута
    Ніжна пісня Лореляй.
    І протекцій пруських буси,
    Франца-Йосифа заміс,
    І братків-данайців (“русов”)
    Бородатий панславізм.
    І сердець мальтійських русти,
    Трансазійські штами лих.
    Фараонський позір з пусти
    Арпадовичів малих.
    ...І твоя хода манірна,
    І пихи твоєї прах.
    Безнастанний і безмірний
    Перед Сфінксом Сходу страх.
    Хіромантія Третейська,
    Ореол твоїх осонь...
    Сон середньоєвропейський –
    Найсмачніший в світі сон!
    Демократій сплять осердя –
    Ти їх спокій не займай:
    Хай не бачать мертвих Сербій
    Закривавлений Дунай,
    Розфасовані коліна
    З-під слов’янських власяниць...
    Трьох Імперій Тінь нетлінна
    Виповзає із гробниць.
    Світове якесь ледащо –
    Доль чужих купець й владар –
    Офірує чорний ящик
    Златій Празі під олтар.

    3.
    Генерали два з просоння
    Мапу пальцями гребуть:
    “...Это будет “буфер-зона”…–
    “Bufer-zone”?.. that is good!”*
    ...Тут єлей небес розлито,
    Тут правічних таїнств суть.
    Тут онуки Вічних Скитів
    Грудь степів порожню ссуть.
    Тут, в Шевченковій сторонці,
    З грізним окриком: “Чави!” –
    У рудій киреї Стронцій,
    Мов останній Цар Москви.
    Тут засилля “пілігримів”...
    У Поета бракне слів,
    Бо засос (солоний) Криму
    Від масних губів послів
    (Тут чумних юриспруденцій
    Одерждумлений гібрид.
    Й ще якийсь пузатий речник
    В кепці атомній, мов гриб)...
    Тут Карпат пахкі нірвани,
    Тут безпам’ять прірви-сни...
    Маги митниць тут – хітанос
    (Чи смугляві русини?)
    Тут північних evolutions
    Перманентно чорний спам:
    “Побистрей свое подбрюшье,
    Покажи, Европа, нам ...”
    Тут словес медова каша
    І таємний припис: “...good!:
    Хай отруйну пару Russians**
    Випускають саме тут!..”
    Тут проблеми мікро,макро –
    І кому вони під стать:
    Чи миліш Європа (“Sacra!***”),
    Чи Росія-мама (“Б...ь!”)...
    Bufer-zone (буфер-зона)
    Сміхом виповнена вщерть...

    Хто ж підклав яйце червоне –
    В чорну скриньку кляту – Смерть?..
    ________________________________
    * Це добре! (англ.).
    ** Росіяни (англ.).
    *** Лайка (чеськ.)



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --