кавовий віршик
На дні горнятка кави розтеклося небо
Та літають цукрові птахи, їм для щастя більше не треба.
А ще висить хмаринка для моїх ніжок,
Що до цієї миті бігли веселкою доріжок.
На дні горнятка кави очей багато і блиску променів зіниці.
Там невимовно і птахомовно курличе голуб й муркоче киця.
Дочаклую трохи літньої казки у зерня для тебе
Й усмішкою домалюється ранкове кавове небо.
квітка 2010
Коментарі (1)
Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --