Автори /
Любов Бенедишин (1964)
|
Рубрики
/ Пазлики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Сюр-реалістичне
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Беззахисне...
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Сповідальне
•
***
•
***
•
***
•
А ти?!
•
Тінь уявної свободи
•
В океані життя
•
З досвіду…
•
***
•
***
Мовили,
•
Секонд-хендне
•
***
•
Епітафне
•
***
•
***
•
***
•
Амнезія
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Пекло, якого немає...
Донорство кровопивць...
Донорство кровопивць...
Війна виторговує душі:
Ці вроздріб, а ці – гуртом...
Ці вроздріб, а ці – гуртом...
За щастям – біль. І щастя мить – за болем.
Усе життя по замкнутому колу:
Усе життя по замкнутому колу:
Забула ціль, високі плани, Бога:
Побачила тебе – й зійшла з дороги.
Побачила тебе – й зійшла з дороги.
Гіркого смутку очманіла мжичка
Терзає душу, в спогади жене…
Терзає душу, в спогади жене…
Ти не підліток. Я не дівчинка.
Купка спогадів… Бачиш – час який?
Купка спогадів… Бачиш – час який?
Дивилася погідно,
Горнулась: «Не тужи…»
Горнулась: «Не тужи…»
Та ж терпка дорога.
Та ж банальна тема.
Та ж банальна тема.
Сумніви стриножу,
смутки перелущу...
смутки перелущу...
Із упертістю мольфарки,
Відігнала туги хмарку.
Відігнала туги хмарку.
Жила б собі в багатстві літ:
Надбала снів, основ...
Надбала снів, основ...
Сюжетні колізії, правки…
Розв’язка. Так вирішив Бог.
Розв’язка. Так вирішив Бог.
Любов таки буває зла,
Й не все блищить – що золото.
Й не все блищить – що золото.
Знов зустрілись на межі доречності.
(Час портали спрощує і звужує).
(Час портали спрощує і звужує).
Переверти, верески, грюки…
Свідомість задраює люки.
Свідомість задраює люки.
– Мовою серця спілкуються браття.
Агов, українці!
Агов, українці!
Хтось позіхає: "Де болить?"
Хтось казочку розказує.
Хтось казочку розказує.
Мрій обіцянкам замало,
Досить – пліток та огуди.
Досить – пліток та огуди.
Листівки, пазлики, картинки,
спогАдки, домисли, слова…
спогАдки, домисли, слова…
В тебе інші: вимір, осі,
вектори, координати…
вектори, координати…
Серцю боляче мовчати.
І самотньо – іпостасі…
І самотньо – іпостасі…
До сонця ближче й до крила –
Помітній за версту.
Помітній за версту.
Вже смерть готова до двобою:
Зловісний гонг, недуг орда.
Зловісний гонг, недуг орда.
Жаских літавиць ласки неземні,
Чар андромед і андромах.
Чар андромед і андромах.
Щира публіка, типаж –
Шарм, харизма, антураж.
Шарм, харизма, антураж.
Перевтома блукань безнадійних.
Безголоса печаль самоти.
Безголоса печаль самоти.
Так навкруги бентежно, хлипко…
Сумних мелодій – океан.
Сумних мелодій – океан.
Вже скапує з листя зелена гуаш,
Бідніша на барви палітра…
Бідніша на барви палітра…
Недогарок. Айстри одцвілі.
І муза - в сльозах - на могилі
І муза - в сльозах - на могилі
Ні в казці, ні пустці, ні в пастці...
Відніметься десь, десь - воздасться.
Відніметься десь, десь - воздасться.
Гроза зупинилась край хати.
Йти далі - забракло сил?..
Йти далі - забракло сил?..
Мамині обійми.
Снів насіння зоряне...
Снів насіння зоряне...
«Біда навчить!»
Ото біда й навчила:
Ото біда й навчила:
Паралельні світи.
Поблукаємо між…
Поблукаємо між…
Та ж весна.
Синє тло…
Синє тло…
Не сперечаються в штукарстві*,
Змагаються одначе:
Змагаються одначе:
Злі та ти…
З літа ти!
З літа ти!
Що мені – тенета, гак,
Пастка і решітка…
Пастка і решітка…
Човни… комфортні кораблі…
Яхтсмени… гондольєри…
Яхтсмени… гондольєри…
Спішать до мисливця опеньки.
Годує господаря грядка.
Годує господаря грядка.
За славу
десь із кубків п’ють,
десь із кубків п’ють,
Мовили,
Подіум доби:
лахмітниці і модниці.
лахмітниці і модниці.
Ой, не плачте по мені
Так неса(у)мовито!
Так неса(у)мовито!
Пом’яне (до слова)
проминуща слава:
проминуща слава:
«Яка жестикуляція! Експресія!
Все супер: макіяж і пеньюар!»
Все супер: макіяж і пеньюар!»
Весняним вітром
увірвався в сон:
увірвався в сон:
Зі снів
проводжають до брами.
проводжають до брами.
Не забути: вела мета...
снив Майдан... плакав Крим...
снив Майдан... плакав Крим...
І садить сад (бо ж садить!) суд.
І бісить бос надію босу.
І бісить бос надію босу.