ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.05.29 18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем

Юрко Бужанин
2026.05.29 17:48
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.

Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.

Юрій Лазірко
2026.05.29 16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці

ділена на пайки

Борис Костиря
2026.05.29 11:45
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.

Ти кричиш відчайдушно, безмовно

Світлана Пирогова
2026.05.29 11:41
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...

Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного

Вячеслав Руденко
2026.05.29 11:26
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,

за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих

Віктор Кучерук
2026.05.29 06:25
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.

хома дідим
2026.05.29 06:25
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст

Володимир Бойко
2026.05.29 00:24
Не кричи ура, поки з бункера не виліз. Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних. У бункері путіну добре, та в землі було б краще. Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.

Ірина Вовк
2026.05.28 23:42
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках

Юхим Семеняко
2026.05.28 22:31
Не смішно

Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.

Величчям і справами хосними

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд

Володимир Невесенко
2026.05.28 15:05
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.

Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Пазлики

 Беззахисне...
Образ твору Вже смерть готова до двобою:
Зловісний гонг, недуг орда.
А я – один у полі воїн:
Ані меча, ані щита…

03.12.2017



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-03 10:32:22
Переглядів сторінки твору 3777
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.872
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-03 11:14:56 ]
Незважаючи на назву, у вірші вчуваю незламну силу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 11:59:06 ]
Дякую, Ларисонько! Саме це я й хотіла передати. Ми всі нині беззахисні перед світом, системою, смертю... але мусимо бути незламними... воїнами... Бо і один у полі - воїн.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 14:52:25 ]
Людина від народження - один у полі воїн. Чи не один...якщо є союзники.
Смерть чигає... Якщо воювати, а війни повсюдно......то жити нема коли. Вірш спонукує до розмислів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 15:28:23 ]
по суті і за великим рахунком - таки один... навіть, якщо є союзники. І переможець завжди відомо хто... Ми завжди рано чи пізно програємо цю битву за життя.

Дякую за розмисли...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 14:54:19 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=129376

Ось я написала про......

Метелики фантазій

1
Війна - мов гра. А скільки ще голів,
офір у сіті вловиться-поляже?
Свободи ланець на пухкій золі.
О, ненаситний многоликий враже...

Я роззираюсь...
Де ж ти? Знов зима.
А кулі косять...
Ожереди горя.
Печаль простоволоса і німа.
...хто межі божевільні переоре?
2
А діти пишуть Санті, козакам...
Морозко розмалює сиротинці.
Глевке зневір'я суне з черпака...
М'якенько стелять упирі, злочинці.

Метелики фантазій...
Рейвах-реп.
Усе на продаж - совість і медалі.
Парує кізяками наш вертеп...
Лишатись чи летіти якнайдалі:

Уклякла фея миру на мітлі.
Тасує меланхолія жетони.
Трава...
Галюцинації... В котлі
Жеруть народ почвари-листригони.

.........2017


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 15:31:27 ]
схоже, божевільні межі розширяються...

колоритні галюцинації буття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-12-03 15:18:43 ]
Боятися смерті - марна річ. Є захисток, сильніший за меч і щит - незбориме бажання ЖИТИ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 15:32:24 ]
Так, але й той захисток не вічний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-03 17:12:18 ]
Вже смерть готова до двобою:
Зловісний гонг, недуг орда.
Вже не один у полі воїн:
Товариші несуть щита.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 20:33:20 ]
Несуть щита, а потім на щиті...
І знову все зводиться до одного...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-12-03 17:59:14 ]
Якщо повірити в те, що Вічний тільки Господь Бог,- ніщо не здаватиметься страшним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 20:31:57 ]
Погоджуюсь із Вами, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-03 19:13:09 ]
Ох.
Навіть не знаю, що сказати. Якщо не читали ще, спробуйте оце: http://psylib.org.ua/books/bachr01/index.htm
Цікава й історія написання цієї книги - і вона додає навіть більше надії, ніж сама книга.
Багато що стало мені зрозумілим після ось цього: http://www.e-reading.club/book.php?book=2385
Читала запоєм. Але (оскільки паралельно ще й перечитала біографічні матеріали), завжди пам'ятала слова дружини Андреєва: "Сам говоришь, что видения были разные: всему ли можно верить?". Це я до того, що закінчення там занадто вже моторошне. Але багато що з того, що раніше видавалося хаотичним нагромадженням незрозумілих явищ, стає відразу на свої місця.
Ну і коли вже зовсім усе допікає, згадую анекдот (вибачайте, що ключове слово - російською, але українською воно так не прозвучить).

Ніч. Зморена, задовбана клопотами і болячками жінка тільки лягла спати, а тут - настирний стукіт у двері. Хазяйка:
- Хто там?
З-за дверей глухо, похмуро:
- Смерть...
Хазяйка, зі сльозам радості:
- Ізбавітєльніца ти моя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 20:30:24 ]
О так... ВОНА така...

http://maysterni.com/publication.php?id=54974

Дякую, Грені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-12-03 21:06:50 ]
Здоров"я, Любонько)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-04 15:49:35 ]
Дякую, Серго)
Аби здоров'я, як то кажуть...