Автори /
Софі Аголь (1990)
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
В моє вікно постукала журба...
•
Too much for you, too less for me...
•
Під час дощу
•
Бракує пауз, немає слів...
•
Теплий слід
•
В садах Бахайських
•
Кейсарія
•
Місто із білого мармуру
•
Маленька зав'язь нового життя
•
Тінь-і-Я
•
Коли думаєш порвати з класицизмом
•
За картавість ніхто не картає...
•
Бліда змія впилася в очі хижо...
•
Філософія чи...?
•
Не оплакуй мене
Переглянути всі твори з цієї сторінки
В моє вікно постукала журба,
Осіння, тиха, жалісно-мрійлива.
Осіння, тиха, жалісно-мрійлива.
Too much for you,
Too less for me,
Too less for me,
Періщить дощ, над світом злива,
Холодна слива на вікні.
Холодна слива на вікні.
Бракує пауз,
Немає слів,
Немає слів,
Колись моє тіло звиє від миттєвого болю
і скаже спасибі йому тому кому
і скаже спасибі йому тому кому
Молитися – єдине поклоніння
Тих місць, де неба простір поєднався
Тих місць, де неба простір поєднався
Руїни, залоскотані вогнем,
Крізь товпища зрадливих і злидарців,
Крізь товпища зрадливих і злидарців,
Поверніть мене знову у місто із білого мармуру,
Я сидітиму на траві, схрестивши ноги, і питиму холодну золотаву каву
Я сидітиму на траві, схрестивши ноги, і питиму холодну золотаву каву
Півкроку в вічність, одночасний видих-вдих,
За нами стежать зорі гостроокі.
За нами стежать зорі гостроокі.
Скраплявся вечір в долоні моря,
Бриніли зорі на видноколі,
Бриніли зорі на видноколі,
Велика септима дратує вуха скреготом,
Прозоро-білий весельчак гойдає решето,
Прозоро-білий весельчак гойдає решето,
‘За картавість ніхто не картає’, –
Думав хлопчик, над трупом стоячи.
Думав хлопчик, над трупом стоячи.
Бліда змія впилася в очі хижо,
Направду жало тягне до руки.
Направду жало тягне до руки.
Філософе, прекрасний, незрівнянний,
Лишіть матерію сувору хоч на мить.
Лишіть матерію сувору хоч на мить.
Не оплакуй мене. Хто тобі сказав, що я померла?
Я просто хвилинно перестала жити,
Я просто хвилинно перестала жити,