Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Лариса Іллюк (1977)
Тропи, розміри, цезури і проклітики –
Я опановую лишень-но цю науку,
Дуже гостро потребую критики,
Хоча б знаття, що маю вірний напрям руху…





Інша поезія

  1. Jim Morrison. People are strange. переклад.

    Люди − чуднІ.

    Люди − чуднІ,
    Коли ти чужинець,
    Лиця потворніють, як ти сам на сам.
    ЖахлИвіють панни, бо ти їм не треба,
    Дороги незвичні, коли ти упав
    Ти – чужий,
    І лиця стікають в дощах,
    Ти – чужий,
    Ніхто не згада на ім′я
    Ти – чужий,
    Коли ти – чужий,
    Всім чужий…



    Коментарі (5)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. ...потанцюємо?


    ***
    На вістрі голки хороводять ангели,
    а я, із витривалістю верблюда
    продовжую протискуватися у вушко
    танцполу,
    потрарляючи у семантичну пастку
    різночитань...
    Тугі горби, сповнені цитат,
    залишити б назовні!..

    Але тоді я упаду в безвихіднім безсиллі?..

    Можливо...

    ***
    Верблюд уперто
    зациклений лінійним рухом у колайдері реальності,
    та це мара...
    Пришвидшення присутнє,
    а вибух − справді буде...
    Не тут.
    Не зараз.
    Не одразу.

    Можливо...

    ***
    Хто серед ангелів може порахуватися
    з верблюдом зрівнявшись?..
    Хто серед верблюдів може порахувати
    ангелів зрівнюючи?..
    Хто впевнить ангела, чи не верблюд?..

    Я не верблюд...
    Не мені протискатись у вушко.

    Можливо...

    ***
    Горбатого могила справить,
    рівняючи й рахуючи, що правий −
    один чи два, яка у тім різниця?
    Лице ЛИше Центральний Елемент,
    для ідентифікації − не зовсім...
    Лукавим − безліч форм,
    вода в сніжинках.

    Хто має вухо − хай пропхнеться...

    Можливо,
    потанцюємо?..

    2010р.



    Коментарі (6)
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Д***
    Друзі сходять з орбіт,
    Залишаючись білими плямами;
    Освітивши твій шлях,
    Загоряються ясними зорями;
    Вгамувавши твій біль,
    Залишаються рваними ранами;
    Розпаливши світанок,
    Тануть подихом в першому промені...

    1999р



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. ***
    Послухай казку,
    Як сонячне проміння
    В обіймах тиші тоне,
    Як тануть тіні,
    І день знімає маску
    Туману з чарів лісу.
    І ясне сонце
    Своїм запалить співом
    Небес тонку завісу,
    М"яким припливом
    Заллє зелений берег
    Проміння в жаркім танці
    І змиє смуток.
    І нам знайдеться місце
    У тій чудовій казці.



    Коментарі (2)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --