ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.10.04
00:09
В саду прекрасному моєму
Заснула осінь чарівна.
І золотаву діадему
Сховала в листячку вона.
І так поблискує лукаво,
Немов підморгує мені.
І стелить запашні отави
Заснула осінь чарівна.
І золотаву діадему
Сховала в листячку вона.
І так поблискує лукаво,
Немов підморгує мені.
І стелить запашні отави
2024.10.03
22:49
День поховала ніч,
ладаном пахне мла,
з Господом вч-на-вч
щирою не була.
Зиркаю в даль тепер,
бо припекло як слід.
Батько давно помер,
мати, як визрів глід.
ладаном пахне мла,
з Господом вч-на-вч
щирою не була.
Зиркаю в даль тепер,
бо припекло як слід.
Батько давно помер,
мати, як визрів глід.
2024.10.03
22:30
місяця оловоколиво
страви спішать униз
швейцар потира голову ~
ану неприязний сюрприз
історія трохи мелеться
& навіть герой колись
страви спішать униз
швейцар потира голову ~
ану неприязний сюрприз
історія трохи мелеться
& навіть герой колись
2024.10.03
19:36
Я дивлюся униз і вона відчуваючи погляд піднімає голову...
Крапля поту гарячим Нілом стікає глобусом голови,
Вона відвертає погляд, наче крутить материками
Тицяє пальцем влучаючи у завідомо вибраний
Острів своєї несвободи.
Крапля поту гарячим Нілом стікає глобусом голови,
Вона відвертає погляд, наче крутить материками
Тицяє пальцем влучаючи у завідомо вибраний
Острів своєї несвободи.
2024.10.03
16:40
Діду, - в дідуся Тараса онучок питає, -
Україна так багато чорноземів має.
Скажи, діду, звідки стільки їх у нас взялося?
Це ж природі потрудитись отак довелося?
Дід на те лиш посміхнувся: - Не лише природі.
В тім заслуга є велика й нашого народу.
Сп
Україна так багато чорноземів має.
Скажи, діду, звідки стільки їх у нас взялося?
Це ж природі потрудитись отак довелося?
Дід на те лиш посміхнувся: - Не лише природі.
В тім заслуга є велика й нашого народу.
Сп
2024.10.03
12:21
Нажалілася кума, що не має щастя,
Рік уже шукає доні порядного зятя.
Щоби мав якусь освіту. Не пустий, як бубен.
Бо буває часом красень, та поліно грубе.
Не зелений, молодий. Може, трохи в віці.
Та не з тих, що їх пече у одному місці…
Часом добрий п
Рік уже шукає доні порядного зятя.
Щоби мав якусь освіту. Не пустий, як бубен.
Бо буває часом красень, та поліно грубе.
Не зелений, молодий. Може, трохи в віці.
Та не з тих, що їх пече у одному місці…
Часом добрий п
2024.10.03
10:32
Іще горить осіння ватра,
Ще квітнуть стерні маком диким,
І світиться з-за пругу завтра,
Сріблиться в росах доль на стиках.
І від його тремтливих сплесків
Кружляють в золоті над світом
Взірці старої арабески
Послами бабиного літа.
Ще квітнуть стерні маком диким,
І світиться з-за пругу завтра,
Сріблиться в росах доль на стиках.
І від його тремтливих сплесків
Кружляють в золоті над світом
Взірці старої арабески
Послами бабиного літа.
2024.10.03
08:57
Життя - це книга:
Є розділ, де б’є вогонь,
І той, де крига.
29.
Магічний камінь.
Мінливий норвезький ліс…
Світ Муракамі.
Є розділ, де б’є вогонь,
І той, де крига.
29.
Магічний камінь.
Мінливий норвезький ліс…
Світ Муракамі.
2024.10.03
06:45
Невже гармати Бога не розбудять?
Кривавицею сповнена земля.
Смертей достатньо. Схаменіться, люди! –
усіяні убитими поля…
Скипає пря, Харон ламає весла,
все знищує свинцевий дощ округ.
Пусти цього, його душа воскресне,
у нім лунає пульсу перестук.
Кривавицею сповнена земля.
Смертей достатньо. Схаменіться, люди! –
усіяні убитими поля…
Скипає пря, Харон ламає весла,
все знищує свинцевий дощ округ.
Пусти цього, його душа воскресне,
у нім лунає пульсу перестук.
2024.10.03
05:46
Зелену барву втратив гай
І стовбури відкрив для зору, –
І полетів за виднокрай
Ключ журавлиний позавчора.
І потяглися від ріки
На луг пустий густі тумани, –
І в голові знялись думки
Про те, що зимно скоро стане.
І стовбури відкрив для зору, –
І полетів за виднокрай
Ключ журавлиний позавчора.
І потяглися від ріки
На луг пустий густі тумани, –
І в голові знялись думки
Про те, що зимно скоро стане.
2024.10.03
04:01
Серпневі дні збираються в дорогу,
Що правда, видно, дуже неохоче…
Заплутавшись у вибухи й тривогу
Можливо Ти підскажеш нам щось, Отче?..
Cерпневі дні заплутались у сонці…
І хмарки відступили аж за обрій
Горобчик щось доказує сороці
Що правда, видно, дуже неохоче…
Заплутавшись у вибухи й тривогу
Можливо Ти підскажеш нам щось, Отче?..
Cерпневі дні заплутались у сонці…
І хмарки відступили аж за обрій
Горобчик щось доказує сороці
2024.10.03
01:56
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
2024.10.02
23:00
Ця історія трапилась зі мною, коли я на прохання князя Мстислава Ярославича (що було висловлене навіюванням, телепатично) жив у чудських землях, у місті з такою ж чудською назвою як і річка Андога, що належало тоді удільному князівству Андогському. Я тоді
2024.10.02
22:37
грицька ті випадки дратують
коли і в низці сновидінь
почує він жіночий шепіт
надінь
2024
коли і в низці сновидінь
почує він жіночий шепіт
надінь
2024
2024.10.02
17:58
Скажи, рідненький, як тобі живеться
у затишному зорянім раю?
Мені ж ніяк не відірвать від серця
того, кого без пам'яті люблю.
Вже третя осінь, за вікном ридає,
перецвітають квіти чарівні,
сніг білими кульбабами над плаєм
у затишному зорянім раю?
Мені ж ніяк не відірвать від серця
того, кого без пам'яті люблю.
Вже третя осінь, за вікном ридає,
перецвітають квіти чарівні,
сніг білими кульбабами над плаєм
2024.10.02
15:50
Я розкидаю каміння, а ти збираєш,
Кажеш, що то діаманти в моїй душі.
Що ти, коханий, у темряві цій шукаєш?
Просто, ти сонечком сяєш, воно й блищить...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Кажеш, що то діаманти в моїй душі.
Що ти, коханий, у темряві цій шукаєш?
Просто, ти сонечком сяєш, воно й блищить...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2024.07.25
2024.06.21
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.15
2023.12.19
2023.11.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Лариса Іллюк (1977) /
Інша поезія
Jim Morrison. People are strange. переклад.
Люди − чуднІ.
Люди − чуднІ,
Коли ти чужинець,
Лиця потворніють, як ти сам на сам.
ЖахлИвіють панни, бо ти їм не треба,
Дороги незвичні, коли ти упав
Ти – чужий,
І лиця стікають в дощах,
Ти – чужий,
Ніхто не згада на ім′я
Ти – чужий,
Коли ти – чужий,
Всім чужий…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Jim Morrison. People are strange. переклад.
Люди − чуднІ.
Люди − чуднІ,
Коли ти чужинець,
Лиця потворніють, як ти сам на сам.
ЖахлИвіють панни, бо ти їм не треба,
Дороги незвичні, коли ти упав
Ти – чужий,
І лиця стікають в дощах,
Ти – чужий,
Ніхто не згада на ім′я
Ти – чужий,
Коли ти – чужий,
Всім чужий…
Jim Morrison.
People are strange.
People are strange.
When you're stranger
Faces look ugly, when you're alone
Women seem wicked, when you're unwanted
Streets are uneven, when you're down
When you're strange
Faces come out of the rain
When you're strange
No one remembers your name
When you're strange
When you're strange
When you're strange
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Строчка, неровно шитая."
• Перейти на сторінку •
"Поети живуть. Переклад віршу Олександра Башлачова"
• Перейти на сторінку •
"Поети живуть. Переклад віршу Олександра Башлачова"
Про публікацію