Викроєний із тої самої матерії, що й мегахіт "Whiter Shade of Pale" та знаменитий "Conquistador", "Shine on Brightly" оповідає про химерний "заморочливий мозок", що "яскравіє, неначе безум". У трьох строфах зображено світ плутанини: будильник, який не припиняє дзвонити; пошук доріг, що нікуди не ведуть, і знаків, які ні до чого; ілюмінація підсвічників та згадки про трьох царів і "товстих старих Будд", які заздрять збентеженому чоловіку. Це божевільний світ без пояснень, і попри обертання чортового колеса та поради євнуха, голос співака сипне, але мозок продовжує яскравіти – божевілля сприймається як своєрідне звільнення від раціонального простору. Нестямний, пронизливий гітарний риф Робіна Травера із винятковою філігранністю відлунює до завзятої фортепіанної партії Гері Брукера у стилі "помпезності та обрядовості" та контрапунктованого баса Девіда Найтса. Витончена, класично скомпонована органна інтерлюдія від Метью Фішера обирає біліші відтінки блідого. У підсумку, пісня є на диво вдалим поєднанням алюзійних діланівських текстів, психоделічного кислотного року та королівського британського прогресивного року і, міркуючи ретроспективно, її, мабуть, вартувало видати як сингл.

https://www.allmusic.com/song/shine-on-brightly-mt0011105482

Тексти, які впевнено можуть вдовольнити високі естетичні запити тієї частини авдиторії, яка у художніх засобах поетичного відображення бачить смисл існування мало не всієї ліричної творчості. Це я про переклад і оригінал.

Дата. Підписи. Теж обидва – від обох змін (вахт) кожного вихідного дня.

Повністю погоджуюся із попереднім читацьким коментарем до твору перекладу.
Та й загалом, це винятковий для ПМ цикл, і він, як на мене, значно розширює обрії світосприйняття.
І нехай в мистецтві перекладу не має кращого ідеалу, аніж оригінал, але є й і наше бачення, наші особисті емоції, що безперечно чимало додають.
Хоча оригінал і вкрай комплексно глибокий, та ще й така музика.
Дякую!