Автори /
Руслан Зеру
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Ви не зняли його з хреста
•
***
•
смак кави в порцеляні...
•
***
•
***
•
Привиди
•
Образо...
•
Тиша
•
***
•
Уставший ангел вздремнул на крыше...
•
В кімнаті з вікнами у завтра...
•
***
•
Чекання чеканить думками...
•
***
•
***
•
*********************
•
Междустрочье
•
Для Еcho.
•
Л....
•
Полусон
•
Жизнь - это искусство закрыться в свободе.
•
***
•
Дождь
•
***
•
A la dance macabre
•
***
•
***
•
Ласточкой ластится ластик2
•
Ласточкой ластятся ластики.
•
Просто блюз.
•
Смысл в бесмыслии
•
Вне пространства
•
***
•
Моей Маргарите.
•
***
•
Титанику от Айсберга.
•
Розово-грозово.
•
***
•
***
•
Странный странник.
•
Временно
•
Мир сквозь прицел.
•
***
•
*********************
•
Там
•
Життя мого жилки - це вірші
•
Ностальгія
•
Г.Гонгадзе
•
Від Вежі Вавилону до Голгофського хреста
•
Замінований в мінорі слів
•
Я тебе намалюю не фарбами...
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Ви не зняли його з хреста,
Возвівши істину до Букви,
Возвівши істину до Букви,
Із дощу поцілунків,
Передзвонів грози,
Передзвонів грози,
Смак кави в порцеляні...
Стигне вечір,
Стигне вечір,
Слова пусты, когда они без чувства,
Глаза молчат, когда не любят.
Глаза молчат, когда не любят.
На грані меж між дійсністю і Правдою,
На відстані півподиху до смерті
На відстані півподиху до смерті
Приведи привиди піснею пам’яті
Примарні правила пошуку подвигу,
Примарні правила пошуку подвигу,
Образотворчість - дорога смертних,
Образогрішність - відстань до Бога,
Образогрішність - відстань до Бога,
Тиша, мов пензель вмочений у фарбу,
Рішень полотна недостигло чисті.
Рішень полотна недостигло чисті.
На стелі стеляться слова,
Мов круки...
Мов круки...
Уставший ангел вздремнул на крыше,
На серых крыльях искрится иней.
На серых крыльях искрится иней.
В кімнаті з вікнами у завтра
Підлога встелена листами,
Підлога встелена листами,
На шляху між Правдою і Дійсністю,
По смутку чужих крижин,
По смутку чужих крижин,
Чекаю... Чекання чеканить думками...
Зачеркую слово за словом. І знову, -
Зачеркую слово за словом. І знову, -
Я очі закриваю –
бачу
бачу
Улетают стаями мотыльки
Куда-то.
Куда-то.
Моя поезія – це не слова,
Моя поезія - це сльози.
Моя поезія - це сльози.
Закрыты двери на замки.
А сердце сможешь ты закрыть?
А сердце сможешь ты закрыть?
Светло-темная дама,
Утомленная бликом,
Утомленная бликом,
Love лавой ловило липы,
Ламинатных линий ломали
Ламинатных линий ломали
Полусонное состояние
Полуобнаженных душ.
Полуобнаженных душ.
Пусть сердце стремится,
Ведь сердце не камень.
Ведь сердце не камень.
И от усталости унылых полустанков
Остановлюсь на станции разлука.
Остановлюсь на станции разлука.
Дождь тонирует тонкие стекла
Каплями тусклыми.
Каплями тусклыми.
Вечер ветром срывает с деревьев покров,
Застилая им мокрый асфальт.
Застилая им мокрый асфальт.
Вечер… встреча …
Свечи, речи, плечи…
Свечи, речи, плечи…
Осень дождем постучалась в окно.
Асфальт свою серость подарит небу,
Асфальт свою серость подарит небу,
Посинели руки от синиц,
Журавлей растаяла уж стая.
Журавлей растаяла уж стая.
Ласточкой ластится ластик
Просится все стереть .
Просится все стереть .
Ласточкой улетаю,
Ласточки ластятся,
Ласточки ластятся,
Гордый город уснул под прикрытием туч.
И в открытом окне, остывает забытый мной чай.
И в открытом окне, остывает забытый мной чай.
Нарисовано, зарисовано
И приковано взглядом.
И приковано взглядом.
Нарисую на стекле
Отблески заката.
Отблески заката.
А смерть стояла молча у порога
И все ждала, когда уйдет Она.
И все ждала, когда уйдет Она.
Она читала
О любви
О любви
Ластиком стираю строчки –
Эластичны, словно пластилин.
Эластичны, словно пластилин.
Вот часы пробьют начало бала
И убьют застывшие мечты.
И убьют застывшие мечты.
Птицей взмыться
В розовую даль.
В розовую даль.
Опечалюсь я от радости
И возрадуюсь от печали.
И возрадуюсь от печали.
Разнообразность безобразно страстна.
Особенно под вечер,
Особенно под вечер,
Странным странником брожу по свету,
Теряю время и себя,
Теряю время и себя,
Временем...
Я забываю о времени.
Я забываю о времени.
Ты тот, кому все нипочем,
Ты тот, кто мнит себя судьею.
Ты тот, кто мнит себя судьею.
Ліхтар
лишає тінь
лишає тінь
Окраєць обрію обніме осінь,
Омріє обрисом окрилених осель.
Омріє обрисом окрилених осель.
Там вечір грає,
Там за небокраєм.
Там за небокраєм.
Хай порвуть мої струни -
Не замовкне моя гітара.
Не замовкне моя гітара.
Побачу знову рідну землю.
Іду по свіжескошенній стерні.
Іду по свіжескошенній стерні.
За столиком в кав’ярні біля Ринку,
Розмовою в кав’ярні біля правди.
Розмовою в кав’ярні біля правди.
Від Вежі Вавилону до Голгофського хреста,
Бючи поклони, на колінця впавши,
Бючи поклони, на колінця впавши,
В міліметрах від міні драми
Замінований в мінорі слів,
Замінований в мінорі слів,
Я тебе намалюю не фарбами,
А сльозами дощу на вікні.
А сльозами дощу на вікні.