ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена
І хоче мете досягти,
Бо тишу гвалтують сирени,
А вибухи - множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Руслан Зеру / Вірші

 Ностальгія
Побачу знову рідну землю.
Іду по свіжескошенній стерні.
Ні, не змінилось тут – он стара гребля.
Все ж так щебечуть в вечорінні соловї.
Все так же тихо сонце опадає -
За небокрай і землекрай ріллі.
Все так же листя шелестить і грають
У синевир ключами журавлі.
І материнська рідна хата -
Зустріне все ж таким теплом.
І моя ненька вийде зустрічати
Ген-ген далеко за селом.
Ті ж , двері, вікна, навіть і калина,
Що вигляда немов на виданні.
І мама, що чекала довго сина,
Всміхнеться лагідно мені...




Найвища оцінка Павло Матюшко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 4 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-09-26 07:37:01
Переглядів сторінки твору 4000
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.201 / 4.83  (4.487 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.270 / 5.06)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.17 09:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-26 08:01:42 ]
Прості слова, а проймають до глибин.
Представлено осінь та ностальгію в багатьох планах. Усе до ладу: "свіжескошена стерня" (був колись урожай), "стара гребля" (була колись молода), "в вечорінні", "тихо сонце опадає" (день вже відбув), "У синевир ключами журавлі" (і журавлі відбули). "Ностальгія" - як сум за минулим. За далеким минулим ("чекала довго сина").

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-26 08:19:56 ]
Тільки, як на мене, образ калини на виданні не дуже вписується. Проминуло стільки років, а її ніхто не взяв, досі на виданні? І калина на виданні більше схоже весною ніж восени...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-26 08:32:25 ]
Пробачте, але мені щось тяжко уявити "землекрай землі". До того ж вірш відразу якось кострубато починається - "приїду" і вже відразу "іду". І що за гра складами? Мені легкості не вистачає. А так, видно, що образності Вам, шановний Руслане, не позичати. Гарні слова, які зачіпають, але, сподіваюсь, Ви можете більше.

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-26 08:39:35 ]
Мирославо, Руслан спочатку приїхав автобусом чи потягом на станцію, а потім пішов пішки додому.

"землекрай землі" - дійсно, якось кепсько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-26 08:46:28 ]
Та як завгодно! Мені не сподобався різкий перехід. Я мала на увазі незручність щодо часів дієслів, про які говорила вище. Тут я тільки думаю, що "приїду" - хочеться ще чогось для продовження мрії, але вона не знаходить втілення, оскільки її обірвали теперішнім "іду". Власне, це моя суб'єктивна думка, яка, втім, не обов'язково має знаходити Вашу підтримку.

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Зеру (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-26 09:26:25 ]
Дякую за інтерес до одного з моїх перших віршів. Я його написав ще 1999 році. До речі, це не осінь, а серпень. Щодо калини - дійсно в обійсті моїх батькі вона була і її червоні намистини - мені нагадували дівчину на виданні. Приїду - іду мені теж не подобається. А от землекрай, я вважаю, нічим не гірше небокраю.
Ще раз дякую за увагу до моєї скромної персони.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-26 09:39:39 ]
Дозвольте ще раз Вами в чомусь не погодитись. "Землекрай", як окремий вислів, звісно, нічим не гірший від небокраю, та словосполучення "землекрай землі" себе не виправдовує аж ніяк.

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Зеру (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-26 09:54:02 ]
Мирослава. Можливо Ви і праві, але це дуже старі вірші і я їх не хочу змінювати. Хай будутьяк спогад про ті часи.
Ще раз дякую за увагу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Зеру (Л.П./Л.П.) [ 2006-10-03 05:45:29 ]
Хоча...