ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Горе та Біда
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені...
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонце...Місяць...
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Із підтримкою друзів (The Beatles)
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Похід москалів на Крим 1771 року
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
***
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Марнота
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Гаваї
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Вінок
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Руслан Зеру / Вірші

 Ностальгія
Побачу знову рідну землю.
Іду по свіжескошенній стерні.
Ні, не змінилось тут – он стара гребля.
Все ж так щебечуть в вечорінні соловї.
Все так же тихо сонце опадає -
За небокрай і землекрай ріллі.
Все так же листя шелестить і грають
У синевир ключами журавлі.
І материнська рідна хата -
Зустріне все ж таким теплом.
І моя ненька вийде зустрічати
Ген-ген далеко за селом.
Ті ж , двері, вікна, навіть і калина,
Що вигляда немов на виданні.
І мама, що чекала довго сина,
Всміхнеться лагідно мені...




Найвища оцінка Павло Матюшко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 4 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-09-26 07:37:01
Переглядів сторінки твору 4022
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.201 / 4.83  (4.487 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.270 / 5.06)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.17 09:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-26 08:01:42 ]
Прості слова, а проймають до глибин.
Представлено осінь та ностальгію в багатьох планах. Усе до ладу: "свіжескошена стерня" (був колись урожай), "стара гребля" (була колись молода), "в вечорінні", "тихо сонце опадає" (день вже відбув), "У синевир ключами журавлі" (і журавлі відбули). "Ностальгія" - як сум за минулим. За далеким минулим ("чекала довго сина").

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-26 08:19:56 ]
Тільки, як на мене, образ калини на виданні не дуже вписується. Проминуло стільки років, а її ніхто не взяв, досі на виданні? І калина на виданні більше схоже весною ніж восени...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-26 08:32:25 ]
Пробачте, але мені щось тяжко уявити "землекрай землі". До того ж вірш відразу якось кострубато починається - "приїду" і вже відразу "іду". І що за гра складами? Мені легкості не вистачає. А так, видно, що образності Вам, шановний Руслане, не позичати. Гарні слова, які зачіпають, але, сподіваюсь, Ви можете більше.

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-26 08:39:35 ]
Мирославо, Руслан спочатку приїхав автобусом чи потягом на станцію, а потім пішов пішки додому.

"землекрай землі" - дійсно, якось кепсько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-26 08:46:28 ]
Та як завгодно! Мені не сподобався різкий перехід. Я мала на увазі незручність щодо часів дієслів, про які говорила вище. Тут я тільки думаю, що "приїду" - хочеться ще чогось для продовження мрії, але вона не знаходить втілення, оскільки її обірвали теперішнім "іду". Власне, це моя суб'єктивна думка, яка, втім, не обов'язково має знаходити Вашу підтримку.

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Зеру (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-26 09:26:25 ]
Дякую за інтерес до одного з моїх перших віршів. Я його написав ще 1999 році. До речі, це не осінь, а серпень. Щодо калини - дійсно в обійсті моїх батькі вона була і її червоні намистини - мені нагадували дівчину на виданні. Приїду - іду мені теж не подобається. А от землекрай, я вважаю, нічим не гірше небокраю.
Ще раз дякую за увагу до моєї скромної персони.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-26 09:39:39 ]
Дозвольте ще раз Вами в чомусь не погодитись. "Землекрай", як окремий вислів, звісно, нічим не гірший від небокраю, та словосполучення "землекрай землі" себе не виправдовує аж ніяк.

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Зеру (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-26 09:54:02 ]
Мирослава. Можливо Ви і праві, але це дуже старі вірші і я їх не хочу змінювати. Хай будутьяк спогад про ті часи.
Ще раз дякую за увагу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Зеру (Л.П./Л.П.) [ 2006-10-03 05:45:29 ]
Хоча...