ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Руслан Зеру / Вірші

 Ностальгія
Побачу знову рідну землю.
Іду по свіжескошенній стерні.
Ні, не змінилось тут – он стара гребля.
Все ж так щебечуть в вечорінні соловї.
Все так же тихо сонце опадає -
За небокрай і землекрай ріллі.
Все так же листя шелестить і грають
У синевир ключами журавлі.
І материнська рідна хата -
Зустріне все ж таким теплом.
І моя ненька вийде зустрічати
Ген-ген далеко за селом.
Ті ж , двері, вікна, навіть і калина,
Що вигляда немов на виданні.
І мама, що чекала довго сина,
Всміхнеться лагідно мені...




Найвища оцінка Павло Матюшко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 4 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-09-26 07:37:01
Переглядів сторінки твору 4224
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.201 / 4.83  (4.487 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.270 / 5.06)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.17 09:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-26 08:01:42 ]
Прості слова, а проймають до глибин.
Представлено осінь та ностальгію в багатьох планах. Усе до ладу: "свіжескошена стерня" (був колись урожай), "стара гребля" (була колись молода), "в вечорінні", "тихо сонце опадає" (день вже відбув), "У синевир ключами журавлі" (і журавлі відбули). "Ностальгія" - як сум за минулим. За далеким минулим ("чекала довго сина").

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-26 08:19:56 ]
Тільки, як на мене, образ калини на виданні не дуже вписується. Проминуло стільки років, а її ніхто не взяв, досі на виданні? І калина на виданні більше схоже весною ніж восени...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-26 08:32:25 ]
Пробачте, але мені щось тяжко уявити "землекрай землі". До того ж вірш відразу якось кострубато починається - "приїду" і вже відразу "іду". І що за гра складами? Мені легкості не вистачає. А так, видно, що образності Вам, шановний Руслане, не позичати. Гарні слова, які зачіпають, але, сподіваюсь, Ви можете більше.

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-26 08:39:35 ]
Мирославо, Руслан спочатку приїхав автобусом чи потягом на станцію, а потім пішов пішки додому.

"землекрай землі" - дійсно, якось кепсько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-26 08:46:28 ]
Та як завгодно! Мені не сподобався різкий перехід. Я мала на увазі незручність щодо часів дієслів, про які говорила вище. Тут я тільки думаю, що "приїду" - хочеться ще чогось для продовження мрії, але вона не знаходить втілення, оскільки її обірвали теперішнім "іду". Власне, це моя суб'єктивна думка, яка, втім, не обов'язково має знаходити Вашу підтримку.

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Зеру (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-26 09:26:25 ]
Дякую за інтерес до одного з моїх перших віршів. Я його написав ще 1999 році. До речі, це не осінь, а серпень. Щодо калини - дійсно в обійсті моїх батькі вона була і її червоні намистини - мені нагадували дівчину на виданні. Приїду - іду мені теж не подобається. А от землекрай, я вважаю, нічим не гірше небокраю.
Ще раз дякую за увагу до моєї скромної персони.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-26 09:39:39 ]
Дозвольте ще раз Вами в чомусь не погодитись. "Землекрай", як окремий вислів, звісно, нічим не гірший від небокраю, та словосполучення "землекрай землі" себе не виправдовує аж ніяк.

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Зеру (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-26 09:54:02 ]
Мирослава. Можливо Ви і праві, але це дуже старі вірші і я їх не хочу змінювати. Хай будутьяк спогад про ті часи.
Ще раз дякую за увагу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Зеру (Л.П./Л.П.) [ 2006-10-03 05:45:29 ]
Хоча...