Автори /
Андрій Гагін (1979)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Цієї миті…
•
Ангел, що тримає небо…
•
Діалектика дійсності
•
Ніч заснула в кутку за карнизом…
•
Сторінки всесвіту
•
Кульбаба
•
Невтома вітер, ніби вперше взяв сопілку...
•
Ще в’є гніздечко ластівка в цю пору...
•
Записані думки...
•
Дерево над прірвою
•
Калиновий сон
•
Здалося, в небі є моря…
•
Віддзеркалення
•
Сон-ріка
•
Шлях по небу
•
Листки на павутині
•
Мушля
•
Якби вміли літати…
•
Тиша
•
Секунди в альбомі
•
Напрямки
•
Шовковиця і шпаки
•
Острів
•
Садок
•
Чаїнка в каві
•
Стежина вітру
•
Мить рівноваги
•
Сконцентровані роздуми
•
Білий кришталь
•
Коли русалки ще ходили…
•
Під вечірнім місяцем
•
Картина
•
В гаю біля поля…
•
Чи був той сон…
•
Березень
•
Скляний берег
•
Синтетичний світ
•
Малюнок
•
Ціна ягід
•
Бістрофіки
•
Пташка
•
З буття клітини мозку...
•
Продам крила, недорого, пару…
•
Віртуальні світи
•
Лінії
•
Чорнобильські радіомутанти
•
Липовий цвіт
•
Гербарій літа
•
Зірки, як одинокі острови…
•
Січневий світанок (всі слова на літеру "С")
•
Зимова знахідка (Всі слова на літеру "З")
•
Весняний вірш (Всі слова на літеру «В»)
•
Дощовий дует діброви (Всі слова на літеру "Д")
•
Щасливий щебет щигля (Всі слова на літеру "Щ")
•
Червоні червиві черешні (Всі слова на літеру «Ч»)
•
Лірика лісу (Всі слова на літеру "Л")
•
Танок тюльпана та троянди (Всі слова на літеру "Т")
•
Освячений осені обрій
•
Небесний нарис ночі (Всі слова на літеру "Н")
•
Акорди аури (Всі слова на літеру "А")
•
Жагучий живописець (Всі слова на літеру "Ж")
•
Журавель-жених
•
Шипшиновий шквал
•
Монофонята, частина 2
•
Фантазія фіалкових фей (Всі слова на літеру "Ф")
•
Ілюзії імли (Всі слова на літеру «І»)
•
Оберіг
•
Коли небо здається в полоні
•
Вербиця, вербонька, верба…
•
Зозуля на дубі кувала…
•
Останній день літа
•
Блукала осінь…
•
Ранкова річенька (Всі слова на літеру «Р»)
•
Галаслива галка (Всі слова на літеру «Г»)
•
Гриби, грибочки, грибинята
•
Зимова подорож сніжинки
•
Страчені ангели
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Цієї миті ми живемо -
цієї миті далі жити.
цієї миті далі жити.
Ангел, що тримає небо, Всесвіт, зорі,
Ними сіє простір, а на землю квіти.
Ними сіє простір, а на землю квіти.
Розвіяна ява на інь, янь та вітер
і день у кишені одній, в іншій ніч.
і день у кишені одній, в іншій ніч.
Ніч заснула в кутку за карнизом…
Напівсонно блукаючи, погляд спинився,
Напівсонно блукаючи, погляд спинився,
Дивовижні світи, що створила уява –
Чимось схожі, життєві, незвичні чи інші.
Чимось схожі, життєві, незвичні чи інші.
Закульбабило жовто-всесвітом
цю галявину, під каштанами
цю галявину, під каштанами
Невтома вітер, ніби вперше взяв сопілку,
настирливо, невдало вчиться грати.
настирливо, невдало вчиться грати.
Ще в’є гніздечко ластівка в цю пору,
рясна калина воду стереже.
рясна калина воду стереже.
Записані думки чи будуть довго жити
у пам’яті людській, чи просто на папері.
у пам’яті людській, чи просто на папері.
Спинялась тут пташина долі,
його зернятком загубила.
його зернятком загубила.
Коло калини задрімав
і бачив сон про Україну.
і бачив сон про Україну.
Здалося, в небі є моря,
Невпинність гаю – неземною.
Невпинність гаю – неземною.
Зруйновані межі, реальності відлиск,
По ньому здіймаємось вгору, на берег -
По ньому здіймаємось вгору, на берег -
Шумить ріка, в долинах-снах, одна на самоті.
Вода гірка – бо й там життя, хвилини-хвилі, дні.
Вода гірка – бо й там життя, хвилини-хвилі, дні.
Великий вічний шлях Хатор -
То в сіль чумацьку небо вбране.
То в сіль чумацьку небо вбране.
Висять листки на павутинці
Мов жовті, здалеку, квітки.
Мов жовті, здалеку, квітки.
Покручена равлика мушля, важка;
Абияк азарт, і стремління: ого!
Абияк азарт, і стремління: ого!
Якби люди уміли літати
У польоті тримаючи час.
У польоті тримаючи час.
Незвично, ніби чути тишу
Позаду, всюди - хижий звір,
Позаду, всюди - хижий звір,
Триває секунда, що прагне назватися часом.
Під люстрою танець, зібралося світло – танцює все разом.
Під люстрою танець, зібралося світло – танцює все разом.
Минають дерева – миттєво, незбіжно.
Мов шуму коліс полякались, чи подиву.
Мов шуму коліс полякались, чи подиву.
Шумлять в шовковиці шпаки,
Сюди летять вони юрбою.
Сюди летять вони юрбою.
Коли усе зникне – не зробимо плоту -
Стремління, вагання, розбіжні турботи.
Стремління, вагання, розбіжні турботи.
Умістився безмежний в долині садок:
Яблуневі пальмети, і айвові крони.
Яблуневі пальмети, і айвові крони.
Дрібна чаїнка в каві,
як світло, люстра, стеля.
як світло, люстра, стеля.
Метелик заснув
Піднявши вгору крила.
Піднявши вгору крила.
Мовчить сумно пес.
Чи може все ж думає,
Чи може все ж думає,
Шум, спровадив сон,
Там снилась тепла весна.
Там снилась тепла весна.
Долі розсипався білий кришталь,
Де танець фламенко з жаринами світла.
Де танець фламенко з жаринами світла.
Коли русалки ще ходили,
росу збирали на полях.
росу збирали на полях.
Немов Селени маяки
Горять вогні далекі міста.
Горять вогні далекі міста.
Палітра лиш сіра й стіна попеляста,
Навколо мов грати, тримаючи майстра,
Навколо мов грати, тримаючи майстра,
В гаю біля поля козацька могила -
Літає там сокіл розправивши крила.
Літає там сокіл розправивши крила.
Чи був той сон,
Сновид, завершена пригода.
Сновид, завершена пригода.
Вже у кожній клітині, в повітрі, усюди весна;
І у співах птахів, що щебечуть її зустрічають.
І у співах птахів, що щебечуть її зустрічають.
Колись і скло стає мов цінний камінь
(Нечасто, зрідка, винятково так).
(Нечасто, зрідка, винятково так).
Тут скрізь синтетичне лиш поле -
Позаду, навколо цей світ.
Позаду, навколо цей світ.
Намалюй повітря
і зелені віти.
і зелені віти.
Коли багато ягід стиглих:
Збирають їх у кошик свій.
Збирають їх у кошик свій.
Цю ніч проткнула жменя вітру,
лиш стрепенулось і затихло.
лиш стрепенулось і затихло.
Скільки в нім шуму - то плаче сполохана пташка
і лине відлуння та чути нестримності сповідь.
і лине відлуння та чути нестримності сповідь.
Сьогодні знову мертві ріки
Вбивають, нищать, не щадять.
Вбивають, нищать, не щадять.
Продам крила, недорого, пару:
Більш немає в житті що продати.
Більш немає в житті що продати.
Лиш мрія, захоплення... пастка -
Поглинуть в собі віртуальні світи.
Поглинуть в собі віртуальні світи.
Контури, лінії, йдуть, повернулися;
Вектори-прагнення, світло по вулиці.
Вектори-прагнення, світло по вулиці.
Мов вісники минулої епохи,
Мов дзеркало, в якому час, майбутнє.
Мов дзеркало, в якому час, майбутнє.
Мов звуки мелодії - несамовита,
Ця суміш медова, безмежна, п'янка.
Ця суміш медова, безмежна, п'янка.
Лани, поля, всі барви літа,
Безхмарне небо - сині квіти;
Безхмарне небо - сині квіти;
Зірки, як одинокі острови
Пливуть в безмежнім просторі небеснім.
Пливуть в безмежнім просторі небеснім.
Світанок. Сяйво сонця
Січневе сніжно-світле.
Січневе сніжно-світле.
Знову зранку засвітало –
Зникли золотисті зорі.
Зникли золотисті зорі.
Вже весняний, віщий вітер
Віє вихром відчуттів.
Віє вихром відчуттів.
Долаючи долоні
Дзвенить дзвінке джерельце.
Дзвенить дзвінке джерельце.
Щоразу щоранку щосили
Щодосвітка щиглик щасливо
Щодосвітка щиглик щасливо
Червень черешні чорнилом червоним
Чарівно чарує, чеканить чудово.
Чарівно чарує, чеканить чудово.
Лине легесенький лепет лебідки:
Лісом лунає, лугами летить.
Лісом лунає, лугами летить.
Там тане тоненький туман,
Тут тиша торкнулась, триває;
Тут тиша торкнулась, триває;
Освітиться обрій, ось-ось -
Одвічна охопить обнова.
Одвічна охопить обнова.
Невтомно, нишком, напівсном
Наступить ніч навколо.
Наступить ніч навколо.
Акварельним абрисом айстри
Анархічний атол, ароматні.
Анархічний атол, ароматні.
Життя – жагучий живописець:
Жага жовтіючих житів.
Жага жовтіючих житів.
Жваві жаби, жовтий жук
Журавля женили.
Журавля женили.
Шириться шерхіт – шипшинові шалі
Шелестом-шумом швиргали шершаві.
Шелестом-шумом швиргали шершаві.
Ґавенятко
Фіалкові феї
Фарбують фасад.
Фарбують фасад.
Інкрустує іскринами інею
Інтриганка ілюзій імла.
Інтриганка ілюзій імла.
Чи все в цьому світі відтворене з долі.
Зростають плеяди – калини квітки.
Зростають плеяди – калини квітки.
Все небо, здається, в полоні
Високих дерев навесні.
Високих дерев навесні.
Вербице, вербонько, верба!
З тобою срібний річки спокій.
З тобою срібний річки спокій.
Зозуля на дубі кувала -
Дуб жолуді сіяв додолу.
Дуб жолуді сіяв додолу.
Чорнобривці в ранковому лоні
Проводжали останній день літа.
Проводжали останній день літа.
Знов по землі блукає тихо осінь.
Знов дощ іде і небо в хмари одяглося.
Знов дощ іде і небо в хмари одяглося.
Рано-ранесенько річка ранкова
Рифи ряскові рівненько розкидала.
Рифи ряскові рівненько розкидала.
Густою глиною гарненько,
Гіллям гаптуючи гнучким,
Гіллям гаптуючи гнучким,
Гриби, грибочки, грибинята -
Великі і маленькі, як малята.
Великі і маленькі, як малята.
Намалюю на вікні чарівну сніжинку.
Оживуть немов у сні – льоду намистинки.
Оживуть немов у сні – льоду намистинки.
Летять німі маленькі янголятка.
Не вміли вони «мама» говорить!
Не вміли вони «мама» говорить!