Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олена Кіс

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Лариса Пугачук, [ 2018-09-11 16:13:29 ],
на сторінці поезії     "Осіннє хокку"   Кіс Олена

з цікавістю прочитала
"Потяглись дощі набряклою вовною.Набрякло серце" - так зримо...
Коментатор Олена Кіс, [ 2018-09-11 16:32:56 ],
на сторінці поезії     "Осіннє хокку"   Кіс Олена

Дякую за зацікавлення і співпереживання. Заходьте!
Коментатор Галина Михайлик, [ 2018-09-11 17:33:07 ],
на сторінці поезії     "Осіннє хокку"   Кіс Олена

А мені акцентовані треті рядки у кожній терцині самі складаються у сенс...
Зорі ж - кульбаби
Десь і твій вирій
Вино в бокалі
Заблукали думки
у коси – срібло
Тиша і млака
Все земля прийме
Набрякло серце
Гніздо порожнє...
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-09-11 19:56:09 ],
на сторінці поезії     "Осіннє хокку"   Кіс Олена




осінь & небо
лебедями на ирій
піїти летять
Коментатор Серго Сокольник, [ 2018-09-13 00:36:24 ],
на сторінці поезії     "Осіннє хокку"   Кіс Олена

АРІГАТО! (дякую японською))))
Коментатор Олена Кіс, [ 2018-09-16 22:13:59 ],
на сторінці поезії     "Осіннє хокку"   Кіс Олена

Дякую, Галинко! Ти правильно відчула в чому сенс. Бо замислювала ці хоку у вигляді своєрідного ренґа. Послідовність віршів закономірна, можна читати кожен окремо, а можна як один суцільний вірш.
Коментатор Олена Кіс, [ 2018-09-16 22:21:39 ],
на сторінці поезії     "Осіннє хокку"   Кіс Олена

Дякую!
Сонце & Місяць
пісні лебедині як
совість піїта
Коментатор Олена Кіс, [ 2018-09-16 22:22:31 ],
на сторінці поезії     "Осіннє хокку"   Кіс Олена

І я Вам щире Арігато! )))
Коментатор Нінель Новікова, [ 2018-12-11 21:47:00 ],
на сторінці поезії     "Зимове хокку"   Кіс Олена

Чудові хоку, Олено! Такі вишукані і неповторні, наче сніжинки... Я колись писала:
"Білі комашки
Сумно летять до землі-
Вік їх короткий..."
Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-12-12 06:34:33 ],
на сторінці поезії     "Зимове хокку"   Кіс Олена

Може, зграями? І чому ворони крячуть? У качок такий звук виходить, бо вони мають специфічну форму ротового апарату. А от крякаючі ворони - це потужні сатиричні персонажі. Та й і слово погребальний чистий русизм. Може, це хоку варто ампутувати? І все буде більш менш ловкенько.
Слово скула теж неоднозначне, хоча зрозуміло, що мається на увазі скувала.
Коментатор Олена Кіс, [ 2018-12-12 09:05:27 ],
на сторінці поезії     "Зимове хокку"   Кіс Олена

Ви знайомі з такими народними піснями як "А під Хустом ворон кряче","Ворон кряче в вишині", "Із-за гори ворон кряче"? Це наша українська традиція вже й не знаю якої давнини. Та й взагалі забийте в гуглі цей вираз і буде у багатьох літераторів, а у вас лише качки крячуть, мо часу самому повчитися треба? ...))))А щодо погребальний, то цей "русизм" можете найти в академічному тлумачному словнику української мови та й теж в інших літературних та наукових текстах. Щодо скула, то невже не зустрічали в літературі "скуті інеєм дерева", скута морозом земля"? А ще таке "О, слово рідне, орле скутий" О. Олесь. Невже не чули? А може Вам не тільки так активно писати, а іноді почитувати треба? Шановний Олександре, я коли пишу, то маю звичку слова, які викликають сумніви звіряти зі словниками, шукати аналогів... І Вам пропоную теж робити, особливо коли коментуєте, а також подумати над ампутацією своїх текстів в одній публікації.
Коментатор Олена Кіс, [ 2018-12-12 09:08:15 ],
на сторінці поезії     "Зимове хокку"   Кіс Олена

Щир Вам дякую! Люблю віддавна ці короткі, але багатозначні форми хокку...
Ваше теж таке ніжно-тремтливе...
Коментатор Олена Кіс, [ 2018-12-12 09:20:41 ],
на сторінці поезії     "Зимове хокку"   Кіс Олена

Із словника приклади: Та не втечеш, — кричить [Турн], — паничу!.. Тебе я швидко повінчаю І воронів потішу стаю, Коли начнуть твій труп клювать (Іван Котляревський, I, 1952, 263); Вся земля заколихалась, Стая пугачів зібралась На оселях в хуторах (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 81); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті, суворі святі і воїни, дивляться на яскраво прикрашені набережні, на спокійні води синьої Влтави, на білокрилих чайок, що стаями віються над нею (Олесь Гончар, III, 1959, 457);
// чого, перен. Велика кількість, скупчення чого-небудь. Там устигли вже чорниці обрости цілі стаї зрубу (Лесь Мартович, Тв., 1954, 303).
Хочете посперечатися з ними?))
Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-12-12 11:30:38 ],
на сторінці поезії     "Зимове хокку"   Кіс Олена

Народні перли писали в основному неписьменні мужики у часи, коли правил мови ще не існувало. А Ви - людина освічена і культурна. Тому не варто (якщо це не сатира) так розмахувати пером. Бо виючі півні, крякаючі ворони та рохкаючі коти можуть і наснитися. А це я Вам скажу - капость.
То що - хай крячуть?
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2018-12-12 11:37:57 ],
на сторінці поезії     "Зимове хокку"   Кіс Олена

стая...мені теж зауважували це слово.

скути скУла
наголос скУла має бути
можна знайти ліпше
Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-12-12 11:39:21 ],
на сторінці поезії     "Зимове хокку"   Кіс Олена

Не варто за мертвими класиками повторювати їхні помилки. Українська мова прекрасно обходиться без стаї та інших чудесних слів.
Коментатор Домінік Арфіст, [ 2018-12-12 16:52:25 ],
на сторінці поезії     "Зимове хокку"   Кіс Олена

настроєво і заглиблено...

о Олено...
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-12-12 19:27:17 ],
на сторінці поезії     "Зимове хокку"   Кіс Олена

про джерельний запах & різдво особливо влучно, Олено
або, можливо, якось суголосно

загалом хороша робота, хоч імовірно ще трохи в процесі
але всі процеси так чи інакше колись завершуються

*бажаючи всякого щастя подальших звершень...

* * * *

старий кінофільм
хроніка поневірянь
спалахи снігу


*
Коментатор Олена Кіс, [ 2018-12-12 20:18:11 ],
на сторінці поезії     "Зимове хокку"   Кіс Олена

Неписьменні мужики вже укладають сучасні словники ))) Академічний тлумачний словник української мови. Зверніть уваги, що ваш приклад з качками йде лише 3 пунктом, тож може трохи попусте))) А ні, негайно пишіть в інститут української мови НАН, може вас послухають і негайно всі інші вилучать )))) Ну і зверніть увагу на приклади, там навіть про жабок і уявіть собі про маму йдется! )))) Може ті автори для вас теж не авторитети?
КРЯКАТИ, крякаю, крякаєш і крячу, крячеш, недок.

1. Видавати звуки «кря-кря» (про птаха родини воронових); каркати (у 1 знач.). Убрався між ворони і крякай як вони (Номис, 1864, № 5880); На стрісі.. Сів ворон та й кряче, недолю віщує (Іван Франко, XIII, 1954, 94); Стало чуть, як гайвороння кряче, Ворушачи.. гілля дібров (Микола Бажан, Роки, 1957, 228).

2. перен., розм. Віщувати, накликати нещастя, невдачу. — Журно! — промовила [мати], — все думається.. Та ще й сон такий бачила сю ніч.. Поганий сон, сину! — Ат, не крякайте, мамо! (Андрій Головко, I, 1957, 69).

3. Видавати звуки «кря-кря» (про качок); кахкати. За городом качки пливуть, Каченята крячуть (Українські народні ліричні пісні, 1958, 203); Там лиски чорніють, Там крижні крякають у ситняках, — І так щодня (Максим Рильський, I, 1956, 76).

4. рідко. Те саме, що квакати; кректати (у 2 знач.). Сова З-під стріхи в поле вилітає, А жаби крякають, гудуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 16); Десь за Россю на болоті крякали жаби (Нечуй-Левицький, I, 1956, 62).

5. тільки крякаю, крякаєш і т. д. Те саме, що кректати 1. Демид Пампушка, слухаючи [Оврама], аж підстрибував од нетерплячки, аж крякав басом (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 268); Дзвеніли чарки, .. захмелілі друзі, випиваючи ще по одній, крякали (Петро Колесник, Терен.., 1959, 41).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 379.
Коментатор Олена Кіс, [ 2018-12-12 21:32:10 ],
на сторінці поезії     "Зимове хокку"   Кіс Олена

1. — Та не втечеш, — кричить [Турн], — паничу!.. Тебе я швидко повінчаю І воронів потішу стаю, Коли начнуть твій труп клювать (Котл., І, 1952, 263); Вся земля заколихалась, Стая пугачів зібралась На оселях в хуторах (Бор., Тв., 1957, 81); Стоять на Кардовім мосту гігантські скульптурні постаті, суворі святі і воїни, дивляться на яскраво прикрашені набережні, на спокійні води синьої Влтави, на білокрилих чайок, що стаями в’ються над нею (Гончар, III, 1959, 457); // чого, перен. Велика кількість, скупчення чого-небудь. Там устигли вже чорниці обрости цілі стаї зрубу (Март., Тв., 1954, 303). Не авторитети? у то переверште їх ) А якщо серйозно, то не вихолощувати мову потрібно до одного слова, а вживати якнайбільше синонімів. Так що без стаї і інших чудесних аж ніяк. Хоч Ви, особисто можете й обходитися, мені байдуже)
1   ...   58   59   60   61   62   63