Автори /
рлопрві пволд (1993)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Осінь очима душної душі
•
а люди часто мають звичку йти
•
В житті колись усе буває в тебе вперше...
•
Присвята школі
•
Захочешь - и я подарю тебе сердце...
•
Прип'ятський шарм
•
Я не тримаю зла...
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Скверик сухо давився каштаном.
На землі рудувата піна.
На землі рудувата піна.
а люди часто мають звичку йти
на вантажівці
на вантажівці
В житті колись усе буває в тебе вперше –
Або ж нема ніколи – і так було завжди.
Або ж нема ніколи – і так було завжди.
Ось надійшов цей день – сумна пора прощання.
Вклоняється нам світ – здається, він у ніг.
Вклоняється нам світ – здається, він у ніг.
Захочешь – и я подарю тебе сердце…
Ты будешь его носить на цепочке,
Ты будешь его носить на цепочке,
Самотніми шибками всміхаються будинки,
В гримасі божевільній викривлюючи крик.
В гримасі божевільній викривлюючи крик.
Я не тримаю зла на тебе, сонце,
Але дошкульно після цих років
Але дошкульно після цих років