Автори /
Любов Птаха (1991)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Зброя мого життя
•
"Розірвана сторінка"
•
"Мамина краплиночка"
•
"Понад небесами"
•
"Твоя лотерея - ЖИТТЯ"
•
"одинокая любовь"
•
Вічність твоєї душі
•
Нельзя
•
*(((*
•
Мамі
•
Залежність
•
Небилиця
•
Акростих...........
•
******
•
Очі - дзеркало душі
•
День Народження кохання
•
"Сила польоту"
•
"Мій біль - твої страждання"
•
"Каяття"
•
"Забута Весна"
•
Зігрію любов
•
ВІДЧАЙ
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Була злість, нéнависть і сміх панічний, глухий.
Було нестерпно гірко боротися із тим, кого поборено давно.
Було нестерпно гірко боротися із тим, кого поборено давно.
Іскрився туман солодощами зоряних ночей
В'їдався в душу блідого місяця овал.
В'їдався в душу блідого місяця овал.
Яке щастя любити безмежно!!
Плекаю серцем ніжно, обережно
Плекаю серцем ніжно, обережно
Укравши крила у щастя,
Я летітиму понад небесами твоєї душі,
Я летітиму понад небесами твоєї душі,
Поза межами свідомості твоєї
Відбувається причал думок.
Відбувається причал думок.
Прости, но тебя так сложно любить.
Ты словно ветер, уносящий разум.
Ты словно ветер, уносящий разум.
На мереживо твоїх вій
Трепетно кристалик холоду лягає.
Трепетно кристалик холоду лягає.
Видишь ли, "друг заветный"-
О горе,горе, Україно!
На що сини твої ростуть?
На що сини твої ростуть?
Мамо, мамочко , матусю!
Тобі низесенько вклонюся ,
Тобі низесенько вклонюся ,
Ти, немов наркотик ,якого потребує тіло -
Воно горить, скрипить, неначе двері заржавілі.
Воно горить, скрипить, неначе двері заржавілі.
Що у світі є кохання? -
Безмір радості, ніжності, чи , може, то лише страждання?
Безмір радості, ніжності, чи , може, то лише страждання?
Арфою у серденьку моєму
Біжить туман уздовж долини
І сипле мряку на село й хатини.
І сипле мряку на село й хатини.
Очі - дзеркало...
Я завжди бачу як душа твоя страждає.
Я завжди бачу як душа твоя страждає.
Дві тонкі гілки обнялися,
Соколиний погляд прокльовує н`аскрізь душу,
Болить у тебе в грудях, знаю,
Зігрій мене, благаю, у ці нестерпні дні чекання!
Життя розквітне у бутоні квітки першої,
Ти знов приходиш в сон
Гн`илі й п`адалі наївся