Автори /
Олег Доля (1995)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
"Мандельштаму" (О.Д.)
•
"Мысли о бессилии"
•
"Исповедь пиита"
•
"Такой внутри комок"... с поэтического вечера на Крещатике (ОЛЕГ ДОЛЯ)
•
"Мой друг!!!"
•
"Мне хотелось"
•
"Бог, уйди..."
•
Не стоит врать.(Имажинизм) (О.Д.)
•
Стоит ли драться, когда так любя...
•
Ломает сердце
•
Жизнь (песня) (-_0)
•
"Твое дыхание"
•
Снежный человек.
•
Пустелею кохання.
•
Ты виноват… ты грех, окстись
•
Царский бродяга...
•
Сп’яніння - річ для ідіотів
•
Друзям на життя...(пісня)
•
Соромно перед собою.
•
Овручанському краю...
•
Надіється,прострілена ураном...
•
Забули про печалі рідний фронт
•
Максималізм
•
Турботою зігрію небо
•
А я живу, як дощ- погода
•
А пан- то пан,жебрак -то злидні
•
«Так хочется туда вернуться»
•
"Я абещяю ! Іскарєню жахліве!"
•
Вона лиш тільки посміхнулась
•
Війна - то найтупіша гільйотина
•
Я на манежі просто клоун
•
Перше кохання
•
О,друже вірний, чуєш ...не покидай нас
•
Ти знаєш,ми б і не страждали...
•
Останній псевдонім...
•
Я хочу заревіти ...десь у тишині...
•
Чи зігріє весна ту душевную рану?
•
Я ще молодий... того не розумію...
•
То мій герой...із кров"яних порід..
•
Я - УКРАЇНЕЦЬ.
•
А на душі у мене зовсім не весняно...
•
А ми живі...поки блакить над нами..
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Кирпичи никогда не кончатся,
Как рассветы встречают запахом,
Как рассветы встречают запахом,
Мысли о бессилии,
О лени и безнадежности...
О лени и безнадежности...
Я пал в пучину баснословий,
Топтался в гоноре коней,
Топтался в гоноре коней,
"Такой внутри комок"...(из цикла"Мой друг")
Мой друг,
Я знал, что ты нечестен был со всеми…,
Я знал, что ты нечестен был со всеми…,
«МНЕ ХОТЕЛОСЬ» (ОЛЕГ ДОЛЯ) Авторское право:
... 14.09.2011.
... 14.09.2011.
Смотрю в небо:
Бог…уходит…
Бог…уходит…
Не стоит врать.(Имажинизм) (О.Д.)
Стоит ли драться, когда так любя...
Пройдя по улицам, отчаянно вздыхая,
Відновлюючи знімками твій подих,
Відновлюючи знімками твій подих,
Куплет 1
Куплет 1
Твое дыхание… взмахнешь ресницами,
Твое дыхание… взмахнешь ресницами,
Я все искал тебя родная,
И негде было мне упасть,
И негде было мне упасть,
Пройшовши бурі,… віддаючи сік,
В палюче сонце! Пристрасно дивилось
В палюче сонце! Пристрасно дивилось
-Стоиш за дверью?...Постучись!
Уж если хочеш…так будь добр,-
Уж если хочеш…так будь добр,-
Не уж то я такой уместный
Бродяга в мире этом злом?
Бродяга в мире этом злом?
Сп’яніння - річ для ідіотів,
Так здуру «триста» і колотить,
Так здуру «триста» і колотить,
Розлуки вітер дме на нас,
І береги покине радість,
І береги покине радість,
Вона була цілована не мною,
Побачила всі грані молодою,
Побачила всі грані молодою,
Півтисячі миль і я знову щасливий,
Це серця блаженство й душі то пориви,
Це серця блаженство й душі то пориви,
Снує моя душа в полях поліських,
Для неї дім- забуте чорнолісся,
Для неї дім- забуте чорнолісся,
Мелодія розплющила ті очі,
Що бачили всі дивовижі ночі,
Що бачили всі дивовижі ночі,
Хочу конкретику ,а ллється лиш вода,
Письмова безпринципність,то наслідки морозу,
Письмова безпринципність,то наслідки морозу,
Весняно...хочеться літати,
цю дивну ніжність приласкати,
цю дивну ніжність приласкати,
А я живу ,як дощ- погода,
Прозорим сльози підбира,
Прозорим сльози підбира,
А пан- то пан,жебрак -то злидні,
за дулю спину прогинав:
за дулю спину прогинав:
Я помню чудный зимний сон-
Моя любимая подруга,
Моя любимая подруга,
Чому люди не люблять обіцяти?
Як гуси полохливі!Так тільки клекотати,
Як гуси полохливі!Так тільки клекотати,
...Вона лиш тільки посміхнулась,
А я вже з пензлем на блакить
А я вже з пензлем на блакить
Війна - то найтупіша гільйотина,
безжально мучить долі,роздира,
безжально мучить долі,роздира,
І ось він я- циркач дволикий,
Бо я жадаю ласки й крики,
Бо я жадаю ласки й крики,
На все буває Божа воля.
Не я слова такі сказав.
Не я слова такі сказав.
О,друже вірний, чуєш ...не покидай нас,
Хіба прийшов вже той нестерпний час,
Хіба прийшов вже той нестерпний час,
Чи неможливо розлюбити,коли вже так ти покохав?
Чи не можливо відпустити,ти ж донедавна серце мав?
Чи не можливо відпустити,ти ж донедавна серце мав?
Коли гримить ,дрижить...трясеться під ногами...
Подалі від людей...для них ти «анонім»
Подалі від людей...для них ти «анонім»
Я хочу верещати... у полях широких,
Я хочу заревіти ...десь у тишині...
Я хочу заревіти ...десь у тишині...
Чи зігріє весна ту душевную рану?
Чи залічить росою ті биті стежки?
Чи залічить росою ті биті стежки?
О ,Господи!Що ця країна робить з нами?
Я вірю в тебе ...хоч я і атеїст...
Я вірю в тебе ...хоч я і атеїст...
Твої очі ,немов скло прозоре,
твої вуста ,немов солодкий плід,
твої вуста ,немов солодкий плід,
Я бачу новий кривий шлях українства,
я бачу руйнує нас влада ,не спить…
я бачу руйнує нас влада ,не спить…
А на душі у мене зовсім не весняно...
Розжарена тривога ,дикий біль та жаль..
Розжарена тривога ,дикий біль та жаль..
Чи задавався ти питанням "Звідки небо"?
Це вже не фізика...яскрава синь душі.
Це вже не фізика...яскрава синь душі.