•  П’яного вітру повнісінька хата...

П’яного вітру повнісінька хата,
Час хилитає стовбури стін,

•  ***

Незмальоване янголятко,
я нічого не знаю

•  З війни...

Їх імена – мов запах матіоли,
А ми змаліло граємось в живих…

•  Запитати паромника божого

Казна-де по біблійному вічному морю ходять люди,
І гукають усіх у Космос – туди, де журби не буде.

•  Знати б...

По небесному морю плавають душі,
Оминаючи рифи й мілини.

•  Виноградні сльози

Танцює під ногами синє гроно;
Сік цвіркає, неначе стиглий промінь,

•  Семенкова кульбаба

Молочко із билини – комою…
Він і сам, наче квітка притомлена,

•  Кажи, душа!

Кажи, кажи… Я слухаю, душа!
Такого не казали губи й руки.

•  Доторк

На ходу знепритомніє ранок!
Якщо треба вже йти – я піду,

•  Осіння перезва

Гукає осінь жовту перезву
І вчить думки у вирій відлітати,

•  Розлука по-київськи

Старий будило, збурюючи світ,
Гнав голий час по диску циферблата.

•  Завтра вранці поділимо море

Завтра вранці поділимо море - одне на двох,
Підемо на Аю-Даг - десь там кемерійський Бог,

•  Ідеш по сліду

Ідеш по сліду,
йдеш і чуєш звіра...

•  Демон і Творець

Ніхто й ніколи так її не брав...
Ніхто не був таким відвертим катом,

•  Пишу листа

Пишу, пишу... Куди, кому. Навіщо?
Пригадую себе - і сором б'є.

•  Муки провінційної творчості

Художник малював абракадабру -
Сплітав безглуздий хаос диких фарб.

•  ***

Сонце заснуло на комині,
Пес його ніжно - лизь...

•  ***

Бездомним псом блукаю в передмісті
словосполучень й шелесту книжок.