Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олена Кузнєцова (1988)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Ми будемо жити
    Прислухайся, дощ - ніби небо співає,
    І кожна краплинка у серці дзвенить.
  •   А нужно все, как есть, принять
    А я ему пишу стихи,
    Хоть прочитать он их не сможет...
  •   Можливо, й він…
    Можливо, й він писав вірші.
    Я їх ніколи не читала...
  •   Мечта
    Обручальным колечком на пальце
    Обернулась внезапно мечта....
  •   Ніч-богиня
    Тихо-тихо... Місто спить...
    Ніч пітьмою закрутила,
  •   Жадане слово
    З мільйонів слів одне-єдине,
    Чудове й пристрасне воно.
  •   Мені душі твоєї треба...
    Прошу, молю - поглянь на мене
    Не крізь життя, побач, прошу!
  •   Я його кохаю, а тебе люблю...
    Я його кохаю,
    А тебе люблю,
  •   Я б хотіла, як ти, малювати....
    Я б хотіла, як ти , малювати
    Ніжним пензлем свої відчуття,
  •   Синій вірш
    Синім снігом небо сипле
    Сонце не співає...
  •   Я хотіла...
    Я хотіла…
  •   Моєму серпневому янголу
    Нехай в тобі живе весна
    Тим вічним пуп'янком зеленим,
  •   Падав угору сніг
    Падав угору сніг,
    Коли раптом тебе не стало...
  •   Монолог жінки, яка підкорює світ
    Пройти по сонцю й не закрить очей,
    Дощем пролитись - бути знов сухою,
  •   Холодний кришталь
    Холодний кришталь цілував мої руки,
    Холодне залізо у серці пекло...
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки