Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Наталка Янушевич
(1974)
Почуваюсь тут, як риба в воді. Хоч плаваю погано, мовчу рідко, а вмію мало. Але це і моє море! Воно мені подобається!
Автор
Вірші (182)
Інша поезія (16)
Поеми (0)
Аналітика (0)
Проза (22)
Рецензії (0)
Публіцистика (0)
Коментарі
Інтерв’ю
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Огляди ⁄
Переглянути все відразу
•
кінець літа
Непомітно і тихо відступить за обрій тепло.
Змерзне місяць-світляк та далекі-далекі сузір'я.
•
Море
Ластиться море до ніг, мов кіт,
Берег плететься ззаду.
•
Нічні дощі
Нічні дощі липневі монотонні,
Втрачають голоси в густому листі.
•
***
Тільки ти не забудь ту романтику голих плечей,
Хвилі перших торкань і збентежений погляд чекальний.
•
весна
Десь попід снігу вологоцвітом,
В норах карпатських звірів,
•
***
От ніч абсолютна пливе у твоєму вікні,
Ти віриш чи ні - у ній я помалу зникаю
•
дні...
Дні, коли ледве сповзаєш з ліжка,
Ночі, коли ти не можеш спати,
•
*****
Зранені душі - покльований градом дах,
Зранені пальці - від потисків рук нещирих,
•
Лютнева холоднеча
Ця майжевесна засніжена,
І заспане сонцеоко,
•
***
Я вмію тебе упіймати, пташко,
Руками, поглядом, сіттю, врешті.
•
*****
В раптовий холод і думки повільні.
Всі квапляться до світла та вогню.
•
як самотність
Це як впасти останнім горіхом на втомлений жовтень
І лежати, лежати і мерзнути сильно під вечір.
•
Прощання
Зловити б отак, зловити б це літо за хвіст,
Як ловлять за хвіст яскравих повітряних зміїв.
•
Дорослі
Назвати її самотньою було б неправильно,
Бо ж у неї велика родина.
•
Літній дощ
Сьогодні дощ періщив уночі.
•
***
І хто я тобі? Коротка пряма стежина.
•
Стародавня оповідка
Де сонце кольору міді, а небо висить на шпилі
Старої-старої вежі, що схожа на парасолю,
•
замальовка
Десятирічне сонце угорі
За витівками нашими встигало
•
*****
Цей день - жовтогарячий абрикос,
•
***
А після її відходу портфелик лише зостався
В квартирі, яка належить живому комусь давно.
•
***
Починається день, білий-білий, немов молоко:
Синій неба окраєць, а решта –самі тільки квіти.
•
Вечір
Дихає товща моря спокоєм благодатним
Риби блакитноокі злегка гойдають штиль.
•
***
На мідних струнах сонце догорить,
Підморгуючи приморозкам зрідка,
•
***
Мертві окопи першої світової
З космосу видно й досі,
•
***
Коли ти побачиш доволі, щоб знати усе,
І сумнів повзтиме, як нерв надокучливий, тілом,
•
серпнева ностальгія
Починається час: розпланований ранок миттєвий,
Не забути блокнот, парасолю, себе і берет,
•
***
День намріяв липневу спеку,
Ледь притомний рясний квітник,
•
***
Забувають серця, рукавички і решту дрібниць
У місцях, де годинники сплять і дощі не голосять,
•
***
Поховаймо її. Припадімо усі на коліна.
Ця земля – ледь жива. Почалася остання хода.
•
***
Колись ми були молодими птахами,
До неба - крилом подати.
•
***
А ти мене згадай, коли у сни
Скрадається лавандовий світанок,
•
Січень
Певно, важко, хатні демагоги,
В соцмережах соцбої зчиняти,
•
Тривожна пісня
Заховайся, збережися, підожди.
Так ховалась би пташина від біди.
•
***
І ти, і я – усі ми полотно,
Однакове, напнуте нерухомо.
•
Старий новий рік
Посівали сьогодні. Хлоп*ята ходили
Від осель до осель, від родин до родин.
•
***
Ця темінь затоплює все: і холодні рови,
Й скелети споруд, і дороги без назви і цілі.
•
***
Ну, хто про тебе думає? Ніхто.
Ти там не сам, один – хіба то воїн
•
***
Ця ніч – моя!
Усім до неї - зась!
•
Богданове повідомлення
Нічого не питай мене. Я тут.
Ти знаєш все, а більшого – не вільно.
•
літечко
Я купила літо на розпродажу
Між липких потрісканих бросквинь,
•
Мобілізація
Лезами безвісти завтра лягає в ноги,
Місяць визиркує, гострий, неначе злість,
•
ностальгія
Вже літак. One way ticket, звісно.
Неповернення обрій твій.
•
Дощить
На вулиці ллє. Мов ляпас, водиця хлеще.
Замокли давно травневих дерев плащі,
•
настрій
Ці весни давно вже, давно не тобі.
Що візьмеш у руку з буяння пустого?
•
сьогодні
Запеклося нутро – лиходії пройшли напалмом,
Ворушились могили від їхніх смердючих слів.
•
***
Роса на цвіті – сльози Зульфії,
Що блискітку згубила ненароком.
•
***
Весна ще дика і ще холодна.
Шевченку двісті.
•
дихання
А з рани на тілі, червоної та на білім,
Збігає свобода – доріжка липка на брук.
•
Натхнення earl grey
Мій сивий граф заходив на чайок.
•
ружа
Я оббиваю підбори у метушні,
Я ризикую вдруге у сад не встигнути.
•
На вершину!
Внизу – туман, дорога, Сколе.
•
хімія
Ці сходи – униз,
Таким безконечним віялом.
•
гінкго
Крильця метеликів гінкго, пласкі, жовті,
Стовбур обліплять всенький і кожну гілку.
•
Бабине літо
Ще в кожному городі благодать,
•
Липень
Минає липень, минає липень
•
спогад
Як же тебе багато, м’якого, теплого.
Ми теревеним, так розмірено дихаєм
•
ровеснику - з песимізмом
Це життя – одноразовий шприц, старенький.
Мікросон і зупинка швидка на каву.
•
дощ
Цілує тисячами цілунків,
Цяткує тисячами цяток
•
уява
Давай-но кружляти понад шпильками веж,
Давай-но літати над складками вулиць.
•
реакція на погоду
Хтось нарешті зачинить ці білі небесні дверцята?
•
***
Буває, так собі живу…
Аби не гірше.
•
світанок
Повигорали зорі в рушнику
І ріже обрій вранішню хлібину.
•
*******
Пагінців і бруньок обнова
Надихає іти вперед,
•
Негода
Коні крешуть копитами
•
Кращий фотограф року (є така короткометражка)
Ну ось. Нарешті.
•
***
Коли в тобі заплаче немовлям
Той тихий птах, той безборонний смуток,
•
слимачок
Під м’якесеньким листочком,
Між трави і квіточок,
•
вітер
Напад раптовий цей вітер, майже злочин.
Рвучко і сліпо шматує, вогнем пече.
•
про вічне
Я у тому човні,
•
У Карпатах
Палає ватра. Жовта і гаряча.
•
*****
Будень як будень.
Як був і як буде.
•
про літо
А знаєш, час, напевно, захмеліти -
•
***
Відчуваєш перші холоди?
Як роки, вони пробрали плечі.
•
*****
Я посиджу сама.
Або ще в товаристві мовчань.
•
***
У тих садах, де ми були удвох,
Дерева п’ють своїм корінням вина,
•
Червень
А червень – юнак під вусом.
Ще трішечки недозрілий,
•
***
Два кроки в осінь і тільки один – у літо.
Вересень вивчив лише отакий танок.
•
***
Не пишеться…
Не спиться у рядку,
•
рефлексія
Я політи-комп’ютеризована,
•
Інфінітивний настрій :)
Покинути тебе. І повернутись в себе.
•
Травинка
Трава як трава. Билинка.
•
Планета Осінь
Планета Осінь у пожухлих травах,
На берегах вселенської ріки,
•
Літу
Я відразу прошу: ти надовго мені не зникай,
Бо на кого залишиш таку перестиглу й солодку?
•
про творчість :)
Певно, рядкам затісно
Жити в моїх емоціях.
•
***
Ну, що тобі, мій шаблезубий звіре?
Живе в нутрі прадавній архетип
•
Франко фест
Якось незвично лукам в галасі вечоріти.
•
Розстріляний з’їзд кобзарів
Непрохана зима. Мовчать дерева голі.
•
***
Звичайно, потім буде звук, та спершу світло.
Його, блакитне і тонке, наднесло вітром.
•
на горищі
Східцями вгору… Вдихну нерухоме повітря.
День зачаївся і тихо назовні один,
•
***
Привіт, мій любий, день тебе втомив.
Нарешті вдома. Сядь, побудь зі мною.
•
Морське
Не помсти, не згуби тобі бажаю,
Не вічного штилю.
•
про час
Вже Час – не час, а просто швидкість світла.
Зникає за лаштунками планет.
•
відпустка
Сон це, напевно,
Не може такого бути!
•
НАСТРОЄВЕ…
Що ж, я така, як всі.
Не краща і не гірша.
•
суєта
Дні пролітають кулями з пістолів.
Вчорашня втома заповзає в нині,
•
вікове
Потепліло.
І знов довелося жити.
•
сезонні варіації :)
Люто?
Ой, люто.
•
Єрусалиму
Ти такий, як тоді. Що ж, часи-бо подібні завжди.
Декорації змінні. А в тебе (ти ба!) і незмінні.
•
вірш про кохання
Як мислиш, чи зникне потреба кохати?
А що, як у когось настане швидше
•
* * * * *
Не треба слів. Вони такі важкі,
Їх зносити щодня – німіють руки.
•
подумалось...
Звичайна жінка порухом одним
Розв’язує і припиняє війни.
•
весні на вушко
Така облізла, несмілива , квола…
Тобі лиш воду із джерельних цебер,
•
замальовка
Щастя на смак – то яблука і цинамон,
Пудра цукрова, посріблена ложка чайна.
•
***
Новини. Телевізор. Ти – в екрані.
О восьмій, в найефірнішій порі.
•
Пам’яті Т.К.
16 і 43…
Дорога була не ваша.
•
*****
Як тільки повз пройде нова спідниця,
В тобі вже прокидається мисливець.
•
СКЛЯНА КУЛЬКА
Бачиш кульку скляну, бачиш?
То, моя люба, січень.
•
***
Різдвяна шопка. Спогад про подію
В печері вифлеємській. Знов Дитя
•
РІЗДВЯНЕ
Близько небо і янгол близько,
•
доні
Кілька слів написати – торкатись сувоїв тканин,
Як Шанель, шаленіти від складки, пропорції, шпильки,
•
про творчість
Замість будь-що сказати - помовчіть.
Вгамуйте каламутну склянку з болями.
•
про небайдужих
Знаєш, насправді важливо дуже,
Люди щоб поруч були небайдужі.
•
СТАРИЙ ЦВИНТАР
Там древні склепи, скошені хрести,
Там надписи короткі долю вмістять.
•
***
Дощик виводить соло.
Калюжно і парасольно.
•
настроєве
Трапляється, що майже без причини,
Як хвиля, раптом з’явиться печаль.
•
ГОЛОДОМОР
Горить свіча…Не гасне вже роки.
Відкриті очі скинутих в провалля.
•
рефлексії з приводу
Одна невеличка пухлина – пропав у піску
І, голос зірвавши стоп-краном, шепочеш молитву.
•
ТЕМНА СМУГА
Все логічно, циклічно і ще… Я не знаю, як.
•
роздум
Не задихнись завчасно,
Кваплячись в інший вимір.
•
Співмовчальники
Маєш час на мовчання?
Просто будь. Просто слухай.
•
Не приходячи до тями
Знаєш, там, між небом і землею,
•
сумно...
Сутужні часи, братику.
Все рідше життя радує.
•
ПРАСУЄМО КЛЕНОВІ ЛИСТКИ
В хандру монохромну вривається осінь.
І барви дає растрові.
•
операція
До біса деонтологію!
Все вже тепер відомо.
•
я цілий світ до ніг твоїх схилю...
Я цілий світ до ніг твоїх схилю,
Присплю серпанком спокою тривоги,
•
СПАСИТЕЛЮ
Що моє життя перед тобою?
Ледь помітна блискітка на мить.
•
Любій мамі від ненародженого малятка
В твоєму лоні я було зернятком,
Плодом любові двох безсмертних душ.
•
ерос
Влови мій настрій. Прагну день у день.
•
Коли замало розмов…
Злетіли дні, як птиці. Вже й не видно.
А ми з тобою поруч стоїмо.
•
СУМ’ ЯТТЯ
Сказати як? Не уявляю…
Я прокрутила в голові
•
ЧАС
Раніше час не так минав.
І безліч справ цей день вбирав,
•
День учителя
Тебе вітає нині цілий світ
І бубонить щось про невтомну працю.
•
Яну (коли хвилююсь)
Я б клубочком згорнулась і тихо-тихо
Завмирала б і слухала б, як ти дихав.
•
після сварки
Треба ж буде побачитись.
Якось незграбно пробачити.
•
романс
Доторкнись до моєї душі дуже ніжно,
Щоб не стало нам згодом ні гірко, ні смішно.
•
До Осені
Ну, що ж, заходь. Бо ти вже господиня.
Оце наш сад. Тут льох. Отам комора.
•
ЗРАДА
Ніби й тісно від думок, а все якось
•
ПЕРЕДЧУТТЯ КОХАННЯ
Придумай мені покої,
В яких би усе збувалось.
•
А що було б , якби…
Згоріли всі комп’ютери на світі.
Щез інтернет. Настав вселенський крах.
•
Осінь вечірня…
Майже не чути гілочки хрускоту,
Квапиться в нірку їжак.
•
сонце у кімнаті
Я так люблю, як сонце у кімнаті
Удосвіта прийде мене будить:
•
помалу старію...
Помалу старію. Мені щось не сумно від цього.
Розмірений спокій моїм співрозмовником став.
•
відхід
Коли мені буде вісімдесят,
(Бабуня – яблуко печене),
•
що може щаслива жінка?
Що може щаслива жінка?
Ну, майже все. Запевняю.
•
ДИТИНСТВО
Видніється світанку силует,
А ніч заснула в зорянім намисті.
•
осіннє мистецтво
Вночі над містом зірок намисто.
•
ЗЛИВА
Враз небо подивилося униз
І блимнуло лілово-сірим оком,
•
СТАРИЙ ПАРК
Цей парк завжди чекає на людей.
Стоїш, мовчиш. По-справжньому щасливий,
•
МОЇМ БАБЦЯМ
Такий квітник – монтбреції і ружі –
•
тепер смаки вибагливі...
Тепер смаки вибагливі, аж страх!
Тепер все більше лобстери і суші.
•
У черзі
Вітаю. Не змінились. Молодчина.
Як діточки? Ростуть? Летить життя.
•
МІЙ НАЙКРАЩИЙ ВІРШ
Мій найкращий вірш - моя сім’я.
Геніальне виглядає просто.
•
подаруй мені день...
Подаруй мені день
У тісному конверті
•
Мамі приреченої дитини…
Не слухай їх.
Тобі не буде легше.
•
НЕЗДУЖАЮ…
І знову дощ пере на клумбах квіти,
Я в подушках, ув’язнена, лежу.
•
двічі в одну річку...
Вдруге заходжу у ту саму річку…
Ті ж береги і така ж каламуть,
•
хустка
Колись давно, ще на своє весілля,
•
а що у мене ще було в житті...
А що у мене ще було в житті?
Оця любов. Моя єдина шкіра.
•
якби ви знали...
Якби ви знали, як воно писалося!
Важкі пологи – двічі сходив день.
•
нап'юся щастя...
Нап’юся щастя. Щедро. Досхочу.
Джерельно. Буду дихати тобою.
•
збирається на дощ...
Збирається на дощ - і все заметушилось.
Якихось п’ять хвилин, а встигнути би скрізь.
•
де еліта нації...
Де еліта нації, скажіть?
Де уми Франкової породи?
•
схожі...
Схожі. З тобою ми цілу вічність.
Сходи відносин такі циклічні.
•
НЕРОЗТРАЧЕНА НІЖНІСТЬ
- Жила – була ніжність, така нерозтрачена.
Для нас, надсучасних, це диво небачене.
•
про себе
Я буваю різка. То й що ж?
І ножем має бути хтось.
•
я не навчилася творити...
Я не навчилася творити.
І не навчусь таки, напевно.
•
Дозволь
ДОЗВОЛЬ
Дозволь собі дивитися на небо,
•
багато їх...
Багато їх - нікчемних, та на тронах -
Було і буде - не перелічить.
•
глибока ніч...
Глибока ніч. Вже навіть тиша спить.
Я у вікні прозорим силуетом.
•
ВЕЛИКА ЛЮДИНА
Велика людина – не та, що сидить
В салоні авто шкіряному.
•
СУМ ЗА ДІАЛЕКТАМИ
Креденц – по-сучасному «буфет»,
А тарелі – то великі блюда.
•
прокидається дім...
Прокидається дім…
Потягнувся ще заспаний промінь,
•
під настрій
Трапляється, що майже без причини,
Як хвиля, раптом з’явиться печаль.
•
ПОЧАТОК
Вже все вляглося на папір,
Давно готове не мовчати.
•
Той сірий дощ...
Той сірий дощ…
Він був-таки блакитним,
•
Не виховуй мене...
Не виховуй мене. Не зоставлю свою автентичність.
Я така, яка є. Ти прийми, а не можеш – покинь.
•
СУЧАСНИК - ПОЕЗІЇ
Це, на жаль, нікому не потрібно.
Не тепер. Не так. Не в ці часи.
•
свобода повна...
Свобода повна!
Щось не так ми зрозуміли.
•
згасає серпень...
Згасає серпень. Холодить
Прозора ніч. Темніє плесо.
•
СКЛАДНІ СТОСУНКИ
Чуєш – не чуєш,
Все ж казатиму
•
ФЛІРТ
Овва! Попався? Я й не сподівалась.
Сильце прадавнє: всі жінки – кокетки.
•
ПОЧАТОК ЛІТА
Тополине пір’я.
Спека дошкуляє.
Переглянути всі твори з цієї сторінки