•  * * *

Повертаюся з теплого вирію
У свої нехолодні краї,

•  * * *

Колядує дитинство моє
під січневими вікнами.

•  * * *

Всю ніч білизну прала мати...
«Це сон, – гадав я уві сні. –

•  * * *

Воно приходить непомітно
І полонить усе єство,

•  Роздум про вічне тепло

Ми гріємось душею
Коло хліба

•  Сумна балада

Та й розкішно ж погуляла вдова
На чужому весіллі!

•  * * *

Сідаймо в електричку приміську
І – по гриби чи по хороший настрій.

•  * * *

«Проснися і співай!» – такий девіз
У дрібноти пташиної.

•  * * *

Жіночій мужності віддавна
Народ присвячує пісні.

•  * * *

Краса Донбасу не вражає зір –
Її дано збагнути не одразу.

•  Осіннє

Снується павутина. І на ній
Роси разок – мов ластівки на дроті,

•  * * *

Над Уманню – осіння блякла синь,
Жовтневим променем ледь-ледь зігріта.

•  * * *

А жінка,
Ота, що ніколи не буде моєю,

•  * * *

Ми про любов
Давно не говорили –