Іван Низовий (1942 - 2011)
|
Я - Низовий!
І цим я все сказав.
Стою внизу,
В низах свого народу.
З козацького,
Із низового роду
Я викотивсь -
Кровинка і сльоза!
|
Рубрики
/ "Стебло" (1977)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Мій Донбас Ти найбільше
В моєму житті
•
* * * Затуманились терикони,
Геть відхлинула ковила,
•
* * * В городах верби гнуться до криниць:
Напитися джерельної – на вроду.
•
* * * Прив’ялу зелень
Жовтень підпалив –
•
Серпнева гроза Сліпуча зав’язь блискавиці
На гілці грому.
•
* * * Любов завжди оптимістична:
І на осонні, і в тумані.
•
* * * Пора й тобі у вирій відлітать,
Моя задумлива осіння ноче.
•
В осінньому саду Достигле яблуко аж сяє.
Таке усміхнене,
•
* * * Водорості зелені
Вмить обплетуть плавця…
•
* * * Ріка за обрієм впадає в небо,
І небо розливається ушир:
•
* * * Намалюй, морозе, на вікні
Все, що малював мені в маленстві:
•
* * * Підносить осінь золотий ранет:
Круті боки – у крапельках дощевих,
•
* * * І в наше обезлюдніле село,
Й до нашого печального порога
Переглянути всі твори з цієї сторінки