Рубрики
/ "Осяяння осінню" (1997)
Опис: Лірика. – Луганськ: «Осирис», 1997. – 88 с.; ISBN 966-7346-03-Х; рецензенти Г.Г. Половинко, О.І. Неживий
Нова збірка відомого українського поета, що проживає в м. Луганську, Івана Низового є лишень слабким відбитком думок і почувань автора за порівняно короткий відтинок часу.
«Осяяння осінню» – книжка певною мірою ювілейна: вона у творчому доробку поета – двадцята.
Світлій памяті моїх батьків
Данила Трохимовича і Насті
Гнатівни Низових, що загинули
В роки Другої світової війни.
Автор
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * * Високий чорний хрест.
На перехресті –
•
* * * Це осяяння синню і осінню
ця блаженна і тиха пора
•
* * * Осяяний осінню,
Сам осенію.
•
* * * Зніяковіле обличчя Наталі
Хочеться взяти ніжно в долоні
•
* * * Осіння жінка…
Поступаюсь місцем
•
Трилисник Осене –
Моя золота трикрапка
•
* * * Я відкривав для себе Такубоку,
Перед Рембо губився і малів,
•
* * * Моя несуджена, прощай!
Живи, засуджена до страти
•
* * * В захопленні від посмішки твоєї
З лукавинкою щирою,
•
* * * Отамани, сиві, мов тумани,
Кошові, заледве ще живі,
•
* * * Не відболи, любове тиха,
Така осінньо-золота!
Переглянути всі твори з цієї сторінки