Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Іван Низовий (1942 - 2011)
Я - Низовий!
І цим я все сказав.
Стою внизу,
В низах свого народу.
З козацького,
Із низового роду
Я викотивсь -
Кровинка і сльоза!

Рубрики / "Хрущі над вишнями" (1999)

Опис: Поезії. – Луганськ: «Шлях», 1999. – 96 с.; ISBN 966-7525-08-2; рецензенти: П.І. Глуздань, Н.П. Ступницька


Ця збірочка сприймається як лебедина пісня поета про його рідне село Марківку на Сумщині, куди він востаннє їздив у травні минулого року. Чимало віршів у ній присвячено конкретним людям – друзям і землякам.

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  * * *
    Білопілля, Верхосулля –
    Ось моя адреса
  • •  * * *
    Мамо, сказав би вам
    «Здрастуйте!»,
  • •  * * *
    Коли в моїх роздумах
    знов затівається сварка
  • •  * * *
    Ні, не Баба-Яга –
    Кістяної ноги не було –
  • •  * * *
    Пощерблена плита –
    Каррарський білий мармур:
  • •  * * *
    …і тиха мова
    в якій трикрапка важить більше слова
  • •  * * *
    Тут лежать… На плитах – імена…
    Кількасот. Умовно. Білі кості
  • •  * * *
    Тепло останнє віддає земля
    Моїм рукам –
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки