•  * * *

Не знаю колискової...
А донька

•  * * *

Найбільше ранком дорожу
За те,

•  Сонет про сонет

Сонетна форма й справді затісна
Для почуттів сучасного поета.

•  * * *

Все важче легковажити.
Роки

•  * * *

Співчуття і співщирість
Незримо

•  * * *

Яка висока виросла трава!
Давно уже й не снилося такої,

•  Монолог відступника

Уже давно немає і циганки,
Що ворожила щастя на віки.

•  * * *

І мудрість повинна
Від серця іти –

•  * * *

Упала зірка – не шукай
Серед колючої трави.

•  * * *

Я так люблю цю землю придінцеву –
Пшеничну, ковилову, чебрецеву,

•  * * *

Прощай, незгодо-непокоро!
На цій межі

•  Вічна тема

Хоч критик скаже: «Тема не нова», –
Відмовитись від неї я не можу.

•  * * *

Згадується давнє і далеке –
На краю землі

•  Істина

Сократ узяв спокійно чашу в руку,
Крізь сонце подивився на цикуту

•  Балада про дитячу втрату

На горищі в нас жив домовик.
Уночі нашу хату стеріг,

•  * * *

На все життя горбом своїм недужий...
Коли просив хоч крихітку любові,

•  Пора косовиці

Вставайте, батьку!
Годі ворушити