Автори /
Іван Низовий (1942 - 2011)
|
Рубрики
/ "Воронці нев'янучі" (1998)
Опис: Лірика. – Луганськ: «Осіріс», 1998. – 52 с.; ISBN 966-7346-33-1
«Цвітуть над шляхом воронці / І пахнуть – продиху немає…» – ці рядки з чудового ліричного вірша відомого українського поета і прозаїка М.А. Чернявського «дали» назву новій зірочці Івана Низового, визначили її зміст і тональність. Є в книжці і вірші-посвяти відомим письменникам – друзям та знайомим автора, і саркастичні вірші-усмішки.
«Цвітуть над шляхом воронці / І пахнуть – продиху немає…» – ці рядки з чудового ліричного вірша відомого українського поета і прозаїка М.А. Чернявського «дали» назву новій зірочці Івана Низового, визначили її зміст і тональність. Є в книжці і вірші-посвяти відомим письменникам – друзям та знайомим автора, і саркастичні вірші-усмішки.
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Осіннім листком по холодному плесу
Мій спомин пливе (Не мовчи – говори…).
Мій спомин пливе (Не мовчи – говори…).
Зі Львова прийшла телеграма,
А я –
А я –
Бог забира поетів молодими –
Для молитов також потрібні рими –
Для молитов також потрібні рими –
За моїм вікном –
Недобудова.
Недобудова.
Воронці нев’янучі – поети,
Що вмирають тихо на зорі,
Що вмирають тихо на зорі,